Єменська Республіка — одна з найцікавіших країн арабського світу. Назву країни — «аль-йаман» — можна перекласти з арабської як «правий бік» або «щастя», «благоденство».
краєвид в країні Ємен
У цій країні налічується 50 аеропортів, але немає жодної залізниці. Ємен має добре розвинене сільське господарство, хоча площа земель, які можна використовувати, становить всього 2,9 % від загальної площі країни.
Ємен посідає більшу частину території, яку давні римляни називали «Арабіа Фелікс» — «Щаслива Аравія». Країна розташована на південному заході Аравійського півострова, межує з Саудівською Аравією на півночі, з Оманом — на сході і омивається водами Червоного моря — на заході та Аравійського моря — на півдні. До складу Ємену входить ряд островів (найбільший — острів Сокотра). Загальна площа країни становить 533 тис. км2, але слід зазначити, що точно встановити розмір площі цієї країни досить складно, оскільки деякі частини її кордону дотепер чітко не визначені.
прапор Ємену
Переважна частина мешканців Ємену мусульмани, частина з них належить до сунітів, а інші — до шиїтів (сунітська та шиїтська гілки ісламу). Ці релігійні розбіжності викликали дуже серйозні зіткнення між прихильниками різних течій ісламу і призводили до численних сутичок у країні.
Єменська Республіка була утворена 22 травня 1990 р. в результаті об’єднання Єменської Арабської Республіки (ЄАР, або Північний Ємен) і Народної Демократичної Республіки Ємен (НДРЄ, або Південний Ємен). Факт колишнього існування двох Єменських держав можна помітити й нині, але хіба що при дуже пильному погляді. В цілому, західна частина більш традиційна і консервативна, а східна, як і інші постсоціалістичні країни, має набагато сучасніші уявлення про світ і спосіб життя.
мапа Ємену
Ємен на мапі світу
На території Ємену протягом кінця II — початку І тис. до н. е. склалася південноаравійська цивілізація, до якої входили держави Хадрамаут, Катабан, Аусан, Єаба, Маїн. На початку IV ст. н. е. на всій цій території була єдина держава — Хім’яритське царство. Через три століття Ємен увійшов до складу мусульманского Арабського халіфату, а на початку XVI ст. був приєднаний до Османської імперії. Проте вже в 1633 р. тут виникла самостійна держава — імамат зейдітів, — що існувала майже до кінця XIX ст. На деякий час Північний Ємен опинився під владою Великої Британії, але згодом відстояв свою самостійність.
У XX ст. сформувалися дві держави: ЄАР та НДРЄ, між якими точився воєнний конфлікт. Але спільне минуле та відчуття єдності все ж таки перемогло: у 1990 р. відбулося об’єднання Ємену в єдину державу. Біля керма нової держави — республіки — стала Президентська рада, яка складалася з 5 членів. Главою держави є президент, якого обирають загальним голосуванням терміном на 5 років. Одночасно він є головнокомандувачем збройних сил країни. Головним (але не єдиним) джерелом законодавства є зведення ісламських релігійних законів (шаріат). Грошова одиниця країни — єменський ріал.
Єменський краєвид
Єменська Республіка розташована на східній, найвищій частині Західно-Аравійського нагір’я, що являє собою підвищений, розчленований рельєф, який частково перекривають давні лавові відкладення. Ємен звичайно описують як країну напівпустель, але насправді його природа більш різноманітна. Є тут і низовина Тіхама, шириною від 30 до 80 км, яка впирається в гори заввишки 2000—3000 м, де розташоване велике горбисте плоскогір’я. Тут знаходиться і найвища точка країни — гора Ен-Набі-Шаїб (3660 м).
Пустеля Тіхама — спекотний, посушливий район з бідною рослинністю. Літні температури сягають +45° C; опадів випадає від 150 до 400 мм за рік. У гірських долинах, що спускаються терасами до моря, опади більш регулярні й становлять близько 500 мм за рік. У високогір’ях іноді буває до 1000 мм опадів. Для східної частини регіону характерний посушливий клімат, а для центру — тепле літо та прохолодна суха зима. Клімат прибережної смуги також спекотний, як і в Тіхамі, але йому притаманна ще більша сухість. На південні схили єменських гір у літний період випадають рясні дощі. Тоді з гір збігають стрімкі річки. Дорогоцінна вода зникає так само швидко, як і з’явилася: вона висихає під палючими променями сонця. Але єменці і цій волозі радіють, бо в деяких районах дощів майже не буває.
Столиця Ємену — Сана
Водні ресурси країни досить обмежені, відсутні постійні водостоки. Але вже у VIII ст. до н. е. араби створили велику іригаційну систему, до якої вода надходила з водосховищ. До речі, деякі водосховища ховали під землею, щоб вода не випаровувалася.
Ємен багатий на корисні копалини. Тут є родовища золота, поліметалевих руд, заліза, міді, кам’яного вугілля, солі, сірки. Наприкінці 1980-х рр. на території Ємену розпочали видобувати нафту й газ, завдяки чому поліпшилися економічні показники і підвищився рівень життя населення.
Країна має унікальну флору й фауну. Деякі види рослин і представників тваринного світу ніде в світі не зустрінеш. У долинах річок ростуть сикомори, поширені різні види ліан, акації, мімози, алое. Тваринний світ також дуже цікавий: мавпи, пустельні лисиці, гієни та інші тварини.
Населення країни становить понад 17 млн чоловік. Розподілене воно нерівномірно: більшість мешкає у містах. Столиця Ємену — місто Сана (700 тис.). Інші великі міста значно поступаються Сані за кількістю жителів: Аден (400 тис.), Ходейда (230 тис.), Таїз (220 тис.), Ель-Муккала (100 тис.), Дамар (70 тис.).
Ємен складається в основному з арабських племен, які сповідують іслам. Неарабське населення включає переважно вихідців з Індії, Пакистану та Сомалі. За межами країни проживають близько 500 тис. єменців (головним чином у Саудівській Аравії). Етнічний склад населення: араби-єменці — 96 %, індійські народи — 2 %, сомалійці — 1 %. Крім цього, в країні мешкає 10 тис. персів, 2 тис. євреїв, 1 тис. англійців та інші. Найчастіше можна почути арабську мову, англійська вживається для міжнародного спілкування.
Ємен перебуває у «чорному списку держав» за виявлення своєрідної єменської гостинності. Єменці (особливо східні) люблять викрадати іноземців заради викупу. У 99% випадків викрадення закінчується благополучно, вас відпустять через тиждень або місяць. За 10 останніх років в Ємені було викрадено більше 100 іноземців.
Більша частина єменського суспільства є прихильниками традиційної племінної організації, а також релігійних традицій. На півночі, особливо у великих містах, жінки значною мірою виключені з суспільного життя. Найбільшими племінними конфедераціями є хашиб і бакіл. Центральне керівництво так і не змогло утвердити свою владу у деяких районах, які контролюються племінними об’єднаннями. Більшість чоловіків носять кинджали (джамбія), а деякі й вогнепальну зброю.
Країні властиві багаті культурні традиції, які зародилися ще в сиву давнину. Тут знаходиться кілька чудових архітектурних споруд ісламської епохи. До визначних пам’яток належать вироблені з неопаленої цегли споруди в Хадджі й Шибамі. Конусоподібні будинки з місцевої деревини, що будуються в Тіхамі, також викликають у туристів неабиякий інтерес. У дворі кожного будинку є колодязь, звідки за допомогою віслюків або верблюдів дістають ґрунтову воду. Вулички міста такі вузькі, що в них не можуть розійтися два віслюки з вантажем. Стара частина Сани — це своєрідний музей, де переважають будинки арабської архітектури. Більшість споруд тут збудовані з сірого каменю. Найсучасніший будинок — аеропорт на острові Сокотра. Його побудували тільки в 2001 році. Ще одна гордість острова — це перша асфальтована дорога. А зовсім поруч із цими сучасними дивами архітектури знаходяться більш звичні для цих країв маленькі будиночки з каменю. Контраст стає ще помітнішим через те, що поряд із багатьма будинками можна побачити «тойоти».
Куточок старовинної Сани
Нещодавно спелеологи натрапили на унікальну печеру. В ній були знайдені написи на давніх мовах та артефакти, які належать періоду, що передував ісламському. Нині до цієї печери приїздять археологи зі всього світу.
Типове для Ємену гірське поселення
Ємен — відстала аграрна країна. Її відсталість — наслідок тривалого панування феодалізму та англійської колонізації. У промисловості переважає кустарне виробництво тканин, предметів домашнього побуту, виготовлення гончарних та ювелірних виробів, зброї. Але є й сучасні підприємства: судноремонтний, нафтопереробний та інші заводи. Найбільші промислові підприємства перебувають здебільшого в державній або акціонерній власності зі змішаним капіталом. Харчова промисловість, яка базується здебільшого на імпортній сировині, є другою за об’ємом виробництва галуззю, після цементної промисловості. А нафтопереробний завод у місті Адені є найбільшим підприємством у південній частині країни. В Ємені є також підприємства, які виробляють текстиль та пластмасу, сіль, фарбу та інші товари.
Пішохідний міст в мухафазі Амран
На території Ємену знаходяться родючі землі Аравійського півострова. Попри те, що їхня обробка потребує величезних затрат, єменці охоче працюють на землі. Терасоване землеробство в горах має давні традиції. Техніка землеробства є відсталою, все робиться вручну. Основні зернові культури — сорго, просо, пшениця, ячмінь і кукурудза. Підвищується врожайність фруктів та овочів. На гірських схилах вирощується якісна кава. Важливою культурою у низовині Тіхами є бавовник. Також вирощуються кунжут і фініки. Велике значення для внутрішньої потреби й контрабандного вивозу в сусідні арабські держави має вирощування наркотичної рослини — ката. Мусульманська релігія не дозволяє єменцям та іншим народам Сходу пити вино, тож вони замість цього вживають листя ката. Але головна експортна культура — специфічний сорт єменскої кави. До речі, назва торгової марки одного з найкращих сортів кави «арабіка» (тобто арабської) — «мокко» — має єменське походження: цей сорт спочатку вирощували поблизу єменського міста Мохо.
Сокотрово драконово дерево
Неабияке значення для країни мають також тваринництво (є незначне поголів’я овець, кіз, великої рогатої худоби, верблюдів і віслюків) та морське рибальство.
Туризм на території країни майже відсутній. Приїжджим у країну загрожує малярія, тому для профілактики необхідно вживати ліки. Інша складність — нестача питної води. Місцеві мешканці звикли до спеки, а ось туристи почувають себе комфортно лише тоді, коли ввімкнено кондиціонер. Тому для більшості європейців Ємен на все життя залишається білою плямою на мапі...