Нідерланди відрізняються від більшості сусідніх країн перш за все своїм низинним рельєфом: вони займають частину Північно- та Західноєвропейської низовини. Найвища точка — Валсерберг — знаходиться на північному сході країни. Вона ледве сягає 321 м над рівнем моря. З півночі та заходу країна омивається Північним морем. На суші у Нідерландів лише два сусіди: Бельгія та Німеччина. Загальна площа країни дорівнює 41,5 км2, з яких близько 7,6 км2 займає вода. Завдяки тому що Нідерланди розташовані поблизу моря, клімат тут вологий. Найбільша кількість опадів припадає на серпень—жовтень. У середньому температура коливається між —2° С в січні та +17° С в липні. Але іноді взимку термометр показує —24° С, а влітку — до +36° С.
прапор Нідерландів
У Нідерландах багато великих міст: Амстердам (столиця країни), Роттердам (один з найбільших портів світу), Гаага, Утрехт. У країні проживає близько 15,6 млн мешканців. Офіційною мовою тут є нідерландська, але в провінції Фрисландія говорять також по-фризьки (майже 400 тис. мешканців).
Сьогодні на Землі залишилося небагато країн, в яких править король або королева. Нідерланди — одна з них. Зараз престол тут займає королева Беатрікс І. Офіційно ця держава, яка розташована у Західній Європі на берегах Північного моря, має назву Королівство Нідерландів. Але в нього ще багато імен: Голландія, країна вітряків, країна квітів і навіть... країна оселедців! А письменниця Мері Додж назвала її «Країною дивниць», бо у Нідерландах усе зовсім не таке, як в інших землях: кораблі прив’язують просто до дверей; люди живуть наче бобри, бо постійно будують дамби та греблі; жаба, що мешкає у болоті, може бути ближче до неба, ніж лелека, який побудував гніздо на даху...
мапа Нідерландів
Нідерланди на мапі світу
Назва столичного аеродрому Схіпхол у перекладі з голландської означає «Бухта кораблів». Колись аеропорт був дном величезного Харлемського озера.
Зрозуміло, письменниця трохи перебільшує. Але Нідерланди — справді незвичайна країна. Близько 2/5 її території лежить нижче рівня моря, а решта має вигляд плоскої, як стіл, низини («Нідерланди» означає «низькі землі»). Ці землі колись були морським дном, але предки голландців крок за кроком відвойовували у хвиль шматочки прибережного ґрунту. Боротьба з морем почалася кількасот років тому. А найдавніші предки голландців жили на пагорбах, що тягнулися вздовж узбережжя, близько восьми тисячоліть тому. Вони займалися полюванням, риболовством, потім почали вирощувати пшеницю. За п’ять-шість сторіч до нашої ери на нідерландських землях з’явилися фризи. Римляни називали їх «водяні люди». Саме фризи почали будувати перші дамби, щоб захистити свої селища від морської стихії. Наприкінці І тис. н. е. їм вдалося з’єднати між собою окремі греблі і захистити від припливів значну територію.
Типовий голландський пейзаж
Дамби на довгий час стали предметом пильної уваги мешканців Нідерландів. Лише одна маленька дірочка могла стати причиною великої біди. Перше повідомлення про прорив дамби відноситься до 839 р. нашої ери. Тоді море затопило понад 2500 осель. Загинули тисячі людей. Згодом були побудовані більш міцні дамби, загроза з боку моря стала трохи меншою. Втім, море ще й досі не припинило боротьби. Не так давно, у 1953 р., сталася трагедія: море прорвалося через дамби і затопило величезну територію. Під водою опинилися не тільки поля, але й двоповерхові будинки. Багато людей загинуло. Тоді голландці побудували найбільшу в світі дамбу: її довжина — майже 30 кілометрів! Це будівництво увійшло в історію, бо таких величезних захисних споруд не будували ще ніколи. Майже кожен голландець взяв участь у спорудженні дамби.
У Нідерландах існує легенда про маленького хлопчика, який повертався додому та раптом почув, як вода ллється у невелику щілину. Він підійшов до дамби і побачив, що у ній з’явився маленький отвір. Дитина добре знала, що ця маленька дірочка може стати причиною великого лиха: вода швидко розширить її, дамба буде зруйнована, і загинуть люди. Дорослих поруч не було, тому хлопчик затулив дірку своїми руками і так простояв усю ніч. Його знайшли лише вранці, змерзлого, але живого. Маленькому герою побудували пам’ятник, який і досі можна побачити в Харлемі.
Ми звикли до того, що вітряки — це різновид млинів. Але голландські вітряки здебільшого мають зовсім іншу функцію: вони перекачують воду. Річ у тім, що мало огородити землі від моря. Потрібно ще кудись подіти зайву воду, яка збирається на землі від дощів або під час весняної повені. Саме це завдання і вирішують знамениті нідерландські вітряки. Втім, більшість з них (колись кількість вітряків наближалася до 10 тисяч) сьогодні залишається лише туристичними об’єктами: тепер про зайву воду дбають потужні насоси.
У давнину вітряки мали ще одне призначення. Це був справжній телеграф. Змінюючи положення крил вітряка, мешканці прибережних селищ подавали сигнали капітанам кораблів. Зрозуміло, вітрякова абетка не дозволяла вести філософські спори, але для того, щоб дізнатися про справи на кораблі та улов оселедців або попередити про небезпеку, її цілком вистачало.
Насправді, море не завжди було ворожим до голландців. В історії цієї країни можна зустріти епізоди, в яких йшлося про те, як морська стихія брала людей під свій захист. Нідерланди дуже часто переходили від одних правителів до інших. Ці родючі землі свого часу приваблювали французів, німців, іспанців... Найгірше голландцям прийшлося у XVI ст., під владою Філіппа II, короля Іспанії. Цей жорстокий монарх розпочав у Нідерландах боротьбу з єретиками. І чоловіки, і жінки жили під постійною загрозою: достатньо було одного необережного слова, щоб потрапити на вогнище або бути вбитим. У ці часи голландці вперше за всю історію полишили лагодити свої дамби: життя здавалося настільки нестерпним, що вони вважали за краще загинути у холодних хвилях моря, ніж чекати смерті кожного дня. Зрештою, в народі з’явилися ватажки, і в країні спалахнуло повстання гезів, яке ще називають Нідерландською революцією. Під час визвольної боротьби голландці знайшли союзника — море: коли ворог облягав міста, вони руйнували окремі дамби, і вода змушувала ворога відступити. Нарешті Іспанія відмовилася від претензій до Нідерландів, і вільна країна одразу ж почала бурхливо розвиватись — і у промисловості, і у культурі.
XVII ст. стало для Нідерландів часом гучної слави. Вони вийшли у морські простори на численних кораблях і заснували багато колоній. І сьогодні на географічних мапах можна знайти чимало назв, пов’язаних з видатними голландськими мандрівниками: Баренцове море, мис Горн... Також завдяки голландцям були відкриті острів Тасманія, Нова Зеландія та Австралія. Кораблі побували і в Новому Світі: місто, яке сьогодні відоме як Нью-Йорк, було засноване голландцями у 1626 р. і спочатку називалося Новим Амстердамом. Голландський флот налічував понад 16 тис. кораблів і вважався наймогутнішим в Європі.
До речі, більшість морських термінів (брашпиль, буксир, ватерлінія, камбуз та ін.) подарували світу саме голландці. Лише невелика кількість слів у морському лексиконі має інше походження.
Нідерландський флот складався і з військових, і з торговельних кораблів. Гучну славу принесли країні й набагато менші судна: баркаси, які займалися ловлею оселедця. Косякам оселедця до вподоби морські угіддя Нідерландів. З давніх часів голландські рибалки забезпечували не лише свої родини, але й всю країну, а частину оселедців навіть продавали сусідам. На ловлю оселедця рибальські флотилії виходять після урочистої церемонії, а перший улов (голландці називають таку рибу «зеленим оселедцем») у спеціальній бочці відсилається до столу королеви Беатрікс.
Ще один предмет гордості мешканців Нідерландів — квіти. Історія їх вирощування починається аж у XVI ст., коли країну охопила тюльпанова лихоманка. Цибулини нових сортів, виведенням яких займалися тисячі людей, коштували дуже дорого. За деякі платили до 25 тисяч гульденів! Існували навіть спеціальні тюльпанові біржі, на яких єдиним предметом торгів були сортові тюльпани. Після декількох випадків самогубства уряд вирішив припинити «тюльпаноманію». Генеральні штати вирішили проблему дуже просто: оголосили спекуляцію тюльпанами азартною грою. А в Нідерландах здавна існував закон: той, хто програв в азартну гру, не зобов’язаний платити. Після цього біржі закрилися самі собою, але тюльпани залишаються предметом експорту і сьогодні. В країні щороку вирощують понад 7,5 млрд цибулин! Правда, не лише тюльпанових, а також гіацинтів та нарцисів. У квітні, травні, серпні та вересні відбувається свято квітів «Кекенхоф», що проходить у Ліссі. А аукціони квітів проходять майже кожного тижня.
Територія Нідерландів не дуже велика: на велосипеді можна проїхати всю країну від краю до краю за кілька днів. Але скільки незвичайного можна побачити під час такої подорожі!
Куточок старовинного Амстердама
Як правило, знайомство з країною починається з її столиці. Амстердам — надзвичайно красиве місто. Іноземці іноді називають його «Північним Віднем». Бо каналів і мостів тут не менше, ніж у справжньому Відні. Втім, коли починаєш гортати туристичні довідники, здається, що в Амстердамі не вміють рахувати: у багатьох книжках наводять різні відомості щодо кількості каналів, островів та мостів столиці. Сто років тому у місті було 95 островів, 50 каналів та близько 200 мостів. Зараз у довідниках вказують інші цифри: 50 (чи 60) каналів, 400 (або 595) мостів та 90 островів. Така плутанина виникла тому, що одні автори вважали той самий протік між двома будинками маленьким каналом, а інші — великою канавою, хтось рахував тільки кам’яні мости, а хтось — ще й дерев’яні. Та для самих мешканців Амстердама точні цифри, мабуть, не дуже важливі. Головне — канали з мостами надають місту неповторного вигляду.
Канали з’явилися в Амстердамі не випадково. Коли у XIII ст. у долині річки Амстел побудували перші квартали, захищені дамбою, їх обнесли першим каналом, що мав форму півкола. Але місто швидко розвивалося, і будинки почали зводити і по інший бік каналу. Згодом з’явилося п’ять каналів-півкіл, потім між ними прорили прямі канали, і місто отримало цілий водний лабіринт. По ньому не тільки плавають численні катери та моторні човни. Деякі амстердамці віддають перевагу «водному» способу життя: вони мешкають не в будинках, а на барках. Барки мають свою адресу, наприклад, «канал Принців, проти будинку номер сім». А якщо хазяїн схоче змінити вид за вікном, достатньо просто переїхати разом з будинком в інше місце.
Один з каналів Амстердама
Ще одна цікава особливість голландської столиці — те, що весь старий центр міста побудований на дубових палях. Дуб — одне з небагатьох дерев, що не боїться води і з часом стає тільки міцнішим. Тому голландці не хвилюються: ні стара вежа, в якій у давнину карбували монету, ні ратуша, ні вокзал із довгою назвою Хаарлеммермеерстасіон не заваляться у воду. Але про всяк випадок за будівлями стежать дуже уважно: деяким з них виповнилося по 500 років. Крім того, Амстердам майже повністю знаходиться нижче рівня моря. У ратуші міста стоїть колона зі скла, в якій вода піднімається та опадає відповідно до припливів та відпливів.
В Амстердамі багато цікавого. Саме тут знаходяться музеї Ван Гога та Рембрандта. Історичний музей Амстердама розповідає про славетну історію країни. А неподалік від нього — знаменитий Музей воскових фігур мадам Тюссо, у якому зібрані скульптури найзнаменитіших людей планети. В Амстердамі можна відвідати також Музей пива, Музей тропіків, подивитися, як на фабриці алмази перетворюються на діаманти. Крім того, в Амстердамі майже щотижня проходять великі й малі свята, паради, турніри, фестивалі та карнавали.
Під час припливів вона піднімається набагато вище голів численних відвідувачів, нагадуючи про те, що місто знаходиться під загрозою затоплення і тільки завдяки наполегливості та працелюбності голландців його ще не змили хвилі.
Музей історії Східно-Індійскої компанії
За роки свого існування ця невелика країна дала світові чудових мислителів (Еразм Роттердамський, Аріель Акоста, Спіноза, Хейзінга), митців (Рембрандт, Хальс, Ван Гог, Босх, Ван Ейк). В історії музики значне місце посідає нідерландська школа, представниками якої були Г. Дюфаї, Й. Окегем, Я. Обрехт, Жоскен Депре, О. Лассо. Антоні Левенгук, який винайшов мікроскоп, також був нідерландцем. Сьогоднішні митці і вчені продовжують традиції славних предків.
Було б помилкою вважати, начебто все, що є предметом національної гордості нідерландців, знаходиться тільки в столиці. В країні більше 20 історичних міст, кожне з яких має неповторний характер. Одне з найбільш популярних — Делфт, старовинне містечко неподалік від Гааги. Тут знаходиться мавзолей Віллема Оранського, засновника нинішньої королівської династії. А ще це місто є центром виготовлення знаменитого голландського біло-голубого фарфору. Саме з Делфта починається історія гжельської кераміки — Петро Перший переніс голландські традиції до Росії. Історично відоме й університетське містечко Лейден, що має красивий старовинний центр з чудовими фасадами будинків, каналами і мостами. Лейден — центр ярмарків та відомих в усьому світі ринків. А рибацьке село Маркен стояло на острові до осушення озера Зюйдерзее. На його вулицях збереглися дерев’яні будинки на па-лях, а сучасні мешканці ще й досі надають перевагу національним костюмам, які майже не змінилися з XVII століття. Туристам добре відомий Арнхем — місто парків, Хурн (тут розташований Музей історії Східно-Індійскої компанії).
Фортеця Аммерсоен
Чимало в Нідерландах і замків. Фортеця Аммерсоен відома з XIV століття. Замок Міддахтен, побудований в 1190 р., — один з небагатьох замків, яких час не торкнувся: тут збереглася навіть обстановка. Єдиний замок у країні, який був побудований на скелі, — Валькенбург, відомий з 1100 р. Його особливість — система підземних ходів, що ведуть до вельветової печери.
Країна органічно поєднує в собі історію та сучасність. Деякі деталі побуту з’явилися тут недавно, але стали невід’ємною часткою пейзажу. Якщо ви потрапите до Нідерландів, слід бути дуже обережними на вулицях. І зовсім не тому, що водії у цій країні нехтують правилами дорожнього руху. Просто широка смуга асфальту, яка тягнеться вздовж вулиць міст, — не тротуар, а траса для велосипедистів. Велосипед — найулюбленіший вид транспорту в країні. Його називають «круглі ноги». Вранці вулиці міста просто переповнені велосипедистами будь-якого віку. А біля магазинів та ринків навіть влаштовані спеціальні велопарковки.
Замок Міддахтен
Голландія — країна традицій. Тут все підпорядковано раз і назавжди встановленим правилам. У великих та малих містах ви можете дуже легко визначити, який сьогодні день тижня, не зазираючи у календар. Вам допоможуть нідерландські господарки. Якщо ви бачите повсюди розвішану білизну, це — понеділок. У цей день у Нідерландах велике прання. У вівторок жінки прасують те, що випрали минулого дня. Середа присвячена дітям: тих, хто навчається у молодших класах, навіть раніше відпускають додому. У четвер голландці ремонтують усе, що зламалося, порвалося, вийшло з ладу. П’ятниця — день, коли всі працівники отримують зарплату і оплачують рахунки за світло, житло та телефон. А їхні дружини, матері та дочки цього дня влаштовують генеральне прибирання. Вони миють не тільки підлогу в домі, але й вікна та навіть тротуари перед будинками. Першу половину суботнього дня займає подорож по магазинах, а потім настає час розваг та відпочинку — до наступного понеділка.
Піщані прибережні захисні дюни
Традиції свято зберігаються в усьому: традиційні ярмарки, традиційні підприємства. Нідерланди — високорозвинена держава, провідними галузями якої є машинобудування (суднобудування, радіоелектроніка, електротехніка), нафтохімічна, текстильна та харчова промисловість. Сільське господарство може вважатися майже зразковим — недарма голландські корови та голландська картопля вважаються еталоном якості. Доволі велику частину прибутку Нідерланди отримують завдяки міжнародному туризму. Тисячі людей з усього світу приїжджають сюди, щоб на власні очі побачити країну дивниць і переконатися в справедливості голландської приказки: «Бог створив море, а голландці — береги».
Вітряки у Зансе Сханс