Республіка Польща — наш безпосередній європейський сусід, слов’янський «родич». Однак що ми про неї знаємо? Можливо, щодо цього питання любителі історичних романів згадають відомого на весь світ письменника Г. Сенкевича, меломани — Ф. Шопена, знавці української історії — польський гніт і таке інше. Але це тільки шматки величезної мозаїки, з якої складається значна і яскрава панорама цієї країни. Давайте спробуємо розглянути її детально.

Республіка розташована у центрі Європи і протягом багатьох століть відігравала роль моста між Західною Європою та Сходом, між скандинавськими і придунайськими країнами.

прапор Польщі

На європейській карті Польща виглядає середньою за розміром компактною країною. Її площа становить 312,7 тис. км². Польща належить до країн Східної Європи. Її сусідками на карті є Федеративна Республіка Німеччина, Чеська Республіка, Словаччина, Україна, Білорусь, Литва і Росія. На півночі країну на відстані 524 км омиває Балтійське море. Для того, щоб потрапити з України до більшості європейських країн, нам необхідно проїхати саме через Польщу. Отже, через неї відбувається наш зв’язок з рештою Європи.

мапа Польщі

Польща на світовій мапі

За природними та кліматичними умовами Польща мало чим відрізняється від України. Більшу частину її території складають низини і рівнини. 2/3 країни розташовані на Польській низині, яку перетинають долини найбільших польських річок — Вісли, Одри, Варти і Бугу. На півночі простягається приморська низина, яка поступово переходить у мальовничий край озер, що створені льодовиком. На південь поверхня підвищується і переходить у дуже древні гори Судети та Карпати. Найвища точка — карпатська гора Риси у Татрах — дорівнює 2499 м над рівнем моря.

Приблизно чверть території Польщі вкрита лісами, які знаходяться переважно у північній частині. У польських лісах можна зустріти зайців, кабанів, оленів, лосів, диких кішок, бурих ведмедів. У селах частим видовищем є лелечі гнізда. У національному парку Біловезька Пуща можна побачити також і зубрів, які майже зникли на початку XX століття. Польща багата і на інші національні та ландшафтні парки. Більше 15% центрального польського краю Мазурія знаходиться під водою. Тут зосередилася найбільша кількість озер у країні. І не дивно, що Мазурія стала дуже популярним місцем відпочинку. Туристськими курортами також вважаються Карпати і балтійське узбережжя. Найвідомішими озерами Польщі є Снярдви та Мамри. Вони пов’язані одне з одним річками та каналами. Снярдви — найбільше з озер країни — входить до складу Мазурських озер. Його площа становить 113,8 км², а глибина сягає 23 м.

Зубри у Біловезькій Пущі

Країна розташована у смузі помірного клімату. Погода у Польщі нестійка. Наступний день може бути зовсім не схожий на попередній. Одного року зима може бути теплою, наступного — холодною. Такі кліматичні умови утворюються через вплив континентального клімату зі сходу і морського із заходу. Середні січневі температури від -1° до —5° С, у горах до —8° С, червневі + 17— + 19° С, а в горах +10° С. Втім зареєстровано випадки, коли температури зимою та влітку досягали —40° С та +40° С.

У центральних районах клімат посушливий, у горах — вологий. Влітку часто бувають зливи. На рівнинах випадає 500—600 мм на рік, у горах — до 1 тис. мм.

Населення країни нараховує понад 38,7 млн чоловік. 98% з них складають поляки. Серед інших народів, що мешкають у країні, переважну більшість становлять українці та білоруси. Поляки є дуже правовірними католиками. Тому кількість парафіян католицької церкви у республіці досягає 95%. Проте існують і ортодокси, і лютерани.

Перші записи про польську державу зробив ще у 966 р. арабський купець Ібрагім ібн Якуб. Проте до того Польща вже мала довгу історію. Слов’яни заселяли польські землі ще в І тис. н. е. Це були племена полян, віслян, мазовшан та інші. Наприкінці І тис. вони утворили польську державу на чолі з князем Мешко І. У 966 р. він прийняв християнство. Пізніше, у 1025 р. Болеслав Хоробрий об’єднав усі польські землі і став першим польським королем. Спочатку його столицею було місто Гніздо, а потім її перенесли до Кракова. Це місто мало столичний статус протягом XI—XVI століть.

На територію держави часто зазіхали іноземні загарбники. У 1241—1242 рр. на південну Польщу здійснив набіг один із загонів армії хана Батия і пограбував навіть столицю. Потім країна стала предметом палких зазіхань німецького Тевтонського ордену. У 1308— 1309 рр. він захопив східні землі з портом Ґданськ, що належали Польщі. Тевтонська загроза спричинила встановлення між Польщею та Литвою, що теж потерпала від німецьких лицарів, династичного союзу. Польська королева Ядвіга вийшла заміж за литовського князя Ягайла. У Великій війні 1409—1410 років Тевтонський орден на Грюнвальдському полі зазнав нищівної поразки від об’єднаних польсько-литовських та руських сил.

Відтоді Польща почала розширювати свої володіння. У 1569 р. вона на основі Люблінської унії об’єдналася з Великим князівством Литовським у єдину державу Річ Посполиту, що у перекладі з польської означає «Республіка». Втім, ця республіка все ж таки була монархією, але для того часу дуже нетиповою. На чолі її стояв король, але його обирали члени Сейму — парламенту, до якого входили обрані депутати від шляхти, тобто дворянства.

На початку XVII ст. поляки разом зі шведами зробили спробу захопити послаблену смутами Росію. Війна тривала з 1605 по 1612 рік, але закінчилася для Речі Посполитої невдало. Польські ставленики, самозванці, що видавали себе за вбитого царевича Дмитра, загинули, а інтервенти були змушені піти з країни.

У 1648—1654 рр. українську частину Речі Посполитої охопили повстання, спрямовані проти польського гноблення православ’я, козацьких свобод та добробуту місцевого населення. В результаті Польща втратила всю Лівобережну Україну, але Правобережна Україна залишилася під її проводом. Послабленням держави швидко скористалися Швеція, Пруссія та Росія. За Петербурзькими конвенціями 1772, 1793, 1795 та 1797 років територія країни була поділена поміж ними.

Але поляки ніколи не забували про минулу славу своєї держави і прагнули до єдності. Великі надії вони покладали на Наполеона І Бонапарта. У 1807 р. він утворив на частині польських земель Варшавське князівство. Проте після поразки Наполеона, на Віденському конгресі, де вирішувалася доля повоєнної Європи, країни-переможниці здійснили ще один переділ Польщі. Більша частина Варшавського князівства під назвою Королівства Польського відійшла до Росії, Познанщина була передана Пруссії. Краків залишили «вільним містом», але у 1846 р. маленька Краківська республіка була приєднана до Австрійської імперії.

Внаслідок цих подій поляки неодноразово повставали. Але ці повстання, які відбулися у 1794, 1830—1831, 1846, 1848, 1863—1864 рр., щоразу жорстоко придушувалися.

Під час Першої світової війни територія Польщі була окупована військами Німеччини і Австро-Угорщини. Як відомо, майже відразу після її закінчення у 1917 р. відбулася Жовтневий переворот в Росії. У серпні 1918 р. Радянський уряд скасував усі договори царського уряду щодо розподілу Польщі. Країна, нарешті, одержала можливість стати незалежною. 17 листопада 1918 р. було проголошено створення Республіки Польщі. Але надалі молоду державу чекали жорстокі випробування.

1 вересня 1939 р. війська гітлерівської Німеччини рушили на територію Польщі і зайняли більшу її частину.

Королівські стежки

Протягом 1946—1948 років влада перейшла до рук комуністичного уряду, який утримався до кінця 80-х років. Але вже у 1980 р. в країні почалася глибока соціально-економічна і політична криза. У грудні 1980 р. тут було введено воєнний стан, лідери опозиції з профспілкового об’єднання «Солідарність» зазнали репресій, діяльність його була заборонена, але воно продовжувало діяти у підпіллі. Втім, це лише затримало розв’язку. На парламентських виборах 1989 р. перемогу одержала «Солідарність», а через рік за результатами перших вільних парламентських виборів ЇЇ лідер Лех Валенса став президентом. Через деякий час комуністи, скориставшись його помилками, спромоглися взяти реванш і двічі одержували перемогу на виборах. їхнє правління продовжується й досі, але країна впевнено йде по шляху демократичних перетворень.

Краків. Площа головного ринка

Сучасна Республіка Польща є парламентською республікою на чолі з президентом. Законодавчий орган — двопалатні Народні збори (парламент), що складається з Сейму та сенату.

Державною мовою вважається польська.

Національна грошова одиниця називається злотий.

монастир Ясна Ґура

Варшава виникла у XIII ст. поблизу переправи через Віслу. На жаль, німецькі загарбники повністю зруйнували місто. Від нього залишилися лише величезні купи каміння. Але поляки спромоглися відродити його. Було відновлено і близько тисячі історичних пам’яток. Будівлі центру столиці — точна копія тих, що стояли тут до війни. Зроблені копії навіть старовинних ліхтарів та цехових знаків ремісників. І знов у Варшаві височить Королівський замок, що здавна був символом незалежності Польщі.

Територія держави поділена на 49 воєводств. Її столицею обрано красуню Варшаву, яка ще у XV ст. стала столицею Мазовецького князівства, а потім довгий час була королівською резиденцією. У столиці проживає 1,6 млн жителів. Іншими великими містами вважаються Лодзь, Вроцлав, Краків, Познань. На морському узбережжі розташовані великі порти — Щецин, Свиноуйсьце, Ґдиня, Ґданськ.

Замок у Мальборку

Польща — це аграрно-індустріальна країна. Вона займає одне з провідних місць в Європі з видобування кам’яного вугілля, сірки, срібла, заліза, свинцю і цинку. Розробляються запаси міді, солі, природного газу. Обробна промисловість включає чорну і кольорову металургію, нафтопереробку, машинобудування. Розвинена також хімічна промисловість. Її продукцією є хімічні добрива, волокна, пластмаси. Польща вважається світовим лідером з виробництва морських суден, вагонів, тепловозів і електровозів, дорожніх та будівельних машин. У світі відомі її електронні вироби, промислове обладнання. Крім цього, працюють численні підприємства текстильної, швейної, цементної промисловості.

У сільському господарстві переважають індивідуальні підприємства. Польські фермери вирощують пшеницю, жито, ячмінь, цукровий буряк, капусту, фрукти, ягоди. За обсягами вирощеної картоплі Польща посідає одне з перших місць у Європі. У тваринництві переважає велика рогата худоба, свині, птахівництво. Польща є одним з найбільших європейських постачальників яєць. Велика увага приділяється морському риболовству.

Вроцлавський університет

Торгові зв’язки здійснюються з країнами Європейського Союзу, членом якого країна стала у 2004 р., особливо з Францією, Німеччиною, Італією, Великою Британією. Жваві стосунки існують з Україною, Росією, Білоруссю.

Своїм гостям Польща пропонує чудові балтійські пляжі, мазурські озера, мінеральні курорти, гірські маршрути для любителів альпінізму та катання на лижах.

Багато в країні і цікавих історичних та культурних пам’яток. Краків узагалі можна розцінювати як місто-музей, де збереглися будівлі X—XVII ст., зокрема середньовічний Замок на Вавелі та будівля другого в Європі університету. Багато туристів їдуть також до Торуні, де народився Коперник.

Протягом року в багатьох містах провадяться різноманітні фестивалі. У Варшаві це фестивалі сучасного музичного мистецтва, джазової музики. Фестивалі класичної музики проводяться у Вроцлаві та Кракові. Багатьох глядачів приваблюють «Зустрічі Варшавського театру», під час яких можна побачити досягнення останнього року кращих польських театрів, а також Фестиваль польської кінематографії у Ґдині. Дуже цікавим є й Фестиваль на честь перемоги при Ґрюнвальді. До того ж на початку літа і восени відзначаються невеличкі традиційні місцеві свята, влаштовуються ярмарки. Оскільки католицизм відіграє дуже велику роль у польському суспільстві, велика увага приділяється церковним святам, дуже мальовничим і піднесеним.

У польській хаті

Ось такою є сучасна Польща, яка не так уже й давно набула незалежності, а відносний спокій життя мала лише після останньої світової війни. Але вона вже досягла певного добробуту і є справжнім зразком відродження держави і злагоди у суспільстві.

Яґеллонський університет у Кракові