Австрія, яка офіційно зветься Австрійською Республікою, вважається однією з найкрасивіших європейських країн. Завдяки великій кількості історичних пам’яток, природним умовам, красі ландшафтів та архітектури, цікавим звичаям своїх мешканців, надзвичайним музичним традиціям вона приваблює величезну кількість туристів з усіх континентів.
прапор Австрії
У VI—VII ст. території, де зараз розташована Австрія, займали численні племена кельтів, вандалів, вестготів, гунів, аварів і слов’ян. Звідси вони розселялися далі по Європі. У 803 р. король франків Карл Великий у долині Дунаю заснував імперію, жителі якої були вже християнами і здебільшого належали до германських племен. А в 962 р. германський король Оттон І на величезній території Європи, куди входили і австрійські землі, створив Священну Римську імперію. У 1278 р. до влади в імперії прийшла династія Габсбургів. З часом вони утворили дві династичні гілки, одна з яких закріпилася у Відні. Першим австрійським Габсбургом став Фердинанд І. Він був помазаний на царювання над Австрією, яка тоді була ерцгерцогством, королівствами Богемією (так тоді називали Чехію) та Угорщиною.
мапа Австрії
Австрія на мапі світу
У XVI—XVII ст. австрійські ерцгерцоги вели запеклу боротьбу з Османською імперією, яка в той час загрожувала всій Південно-Східній Європі. До їхніх володінь входили ще Сілезія, частина польських, західноукраїнських, південнослов’янських, італійських та інших земель, отже, їм було що боронити. Одного разу туркам ледве не поталанило повалити Габсбургів і завоювати їхні володіння. У 1683 р. вони зуміли пробитися аж до самого Відня і оточили його. Але мужність мешканців міста та вправні дії об’єднаної польсько-німецької армії врятували державу від поневолення. Турків відкинули далеко на південний схід Європи.
Наприкінці XVIII — на початку XIX ст. Австрія брала участь у війнах проти Наполеона і була одним з дійових членів антинаполеонівського Священного союзу. Перемога над Францією надзвичайно зміцнила її позиції у світі. З 1804 р. вона почала називатися Австрійською імперією, але проіснувала в такому статусі не дуже довго. Протягом тривалого часу Австрія виборювала у Пруссії першість у союзі німецьких держав. Ця боротьба закінчилася поразкою австрійської держави у війні 1866 р., і імперія втратила колишню могутність. Внаслідок цього у 1867 р. вона перетворилася на двоєдину монархію — Австро-Угорщину.
Коли імперія розпалася, австрійські Габсбурги залишилися її монархами і позбулися цього права лише після Першої світової війни. Після вбивства у Сараєві австрійського спадкоємця престолу Франца Фердинанда, держава оголосила війну Сербії і, таким чином, стала ініціатором цієї жахливої війни. На захист сербів стала Росія, до неї приєдналися Франція та Велика Британія. А на боці Австро-Угорщини виступила Німеччина. Останні зазнали поразки, і Австро-Угорщина знову виявилася переможеною. У 1918 р. держава розпалася на Австрію, Угорщину і Чехо-Cловаччину. Частина її територій увійшла до складу Югославії, Польщі, Румунії та Італії. А 12 листопада того ж року Австрія була проголошена республікою і набула сучасних кордонів.
Поблизу невеличкого містечка Маутхаузен (Маутхойзен) у Верхній Австрії нацисти розмістили концентраційний табір. У ньому відбували ув’язнення 335 тис. чоловік. З них 122 тис. було страчено та закатовано. В’язнів використовували для робіт на гранітних кар’єрах. Вони часто гинули на так званій дорозі смерті — високих сходах, що вели з кар’єру до табору.
Але на цьому негаразди держави не припинилися. У березні 1938 р. німецькі війська зайняли її територію і проголосили аншлюс, тобто приєднання Австрії до Третього райху.
Навесні 1945 р. вона була звільнена від окупантів, але на їхнє місце прийшли війська СРСР, Великої Британії, Франції та США. Країна була поділена на чотири окупаційні зони. Суверенітет вона здобула лише у 1955 р., коли була складена Державна угода про відновлення незалежної і демократичної Австрії. Держава взяла на себе обов’язок підтримувати постійний нейтралітет.
Після війни Австрія докладала великих зусиль для подолання економічних негараздів. Вона прагнула до встановлення і розширення економічних взаємовідносин з іншими європейськими країнами, тому однією з перших уклала договір про вільну торгівлю зі створеним у 1972 р. Європейським Союзом. А на референдумі 1994 р. австрійці гаряче підтримали ідею про вступ до ЄС. 1 січня 1995 р. держава стала членом Євросоюзу.
Австрійська Республіка розташована у Центральній Європі і має кордони аж з вісьмома державами. Вона межує на півночі з Чехією, на північному сході зі Словаччиною, на сході з Угорщиною, на півдні зі Словенією, Італією і Швейцарією, на заході з Ліхтенштейном, Швейцарією та Німеччиною. Держава займає площу у 83,8 тис. км2 і не має виходу до моря.
70% території країни займають гори — славнозвісні Альпи. Частина цієї, найбільшої у Європі, гірської системи, що розташована у межах Австрії, називається Східними Альпами. Тут вони не дуже високі — близько 900 м над рівнем моря. Але існують і значні бескиди. У провінції Тіроль, що межує з Італією, Швейцарією та Німеччиною і яку часто називають серцем Альп, знаходяться понад 600 вершин з висотою 3 тис. м і 5 льодовиків. Найвищою з них є гора Гросглокнер у 3797 м заввишки. Саме на ній знаходиться найбільший у Європі льодовик Пастерзе.
Віадук через перевал Бреннер у Тіролі
У гірських районах переважають ліси, а на високогір’ї милують око мальовничі альпійські луки. У долинах понад Дунаєм та на сході країни розкинулися родючі ґрунти. В деяких місцях дуже багато мальовничих озер. Найвідоміші озера Австрії знаходяться в провінції Південна Каринтія. Вода в них напрочуд чиста, а в деяких ще й тепла, бо підігрівається гарячими джерелами.
Австрія відрізняється від більшості країн світу тим, що суворо дотримується екологічної дисципліни і дбайливо ставиться до збереження довкілля. Саме тут знаходиться найбільший у Центральній Європі національний парк Донау-Ауен, де зберігається понад 5 тис. видів тварин та птахів. А в національному парку Тайаталь, розташованому в долині однієї з найкрасивіших річок Європи Тайа, росте багато видів цінних рослин, характерних для цього регіону. Цей парк вражає красивими ландшафтами: мальовничими луками, урвищами і стрімчаками.
Клімат країни можна вважати помірним, перехідним до континентального. Він дуже залежить від висоти над рівнем моря. Взимку тут зазвичай стоїть м’яка погода з частими снігопадами. Холодніше за все у січні, коли температура знижується до —2° С, а в гірських районах — навіть до —14° Є. Влітку ж стоїть сонячна тепла погода. Тепліше за все буває у липні та серпні. Середня температура повітря в цей час досягає +20° Є. Щорічно на сході випадає до 600 мм опадів, а на західних та південно-західних схилах Альп — навіть до 2 тис. мм на рік.
Відень вважається однією з найстаріших столиць Європи, яка протягом століть відігравала значну роль у європейській історії. Перша згадка про нього у літописах відноситься до 881 р. Але ще у 90-х роках н. е. на цьому місці знаходився римський табір Віндобона. У XII—XIII ст. Відень став резиденцією австрійських герцогів Бабенбергів. Під час хрестових походів він був важливим пунктом на шляху хрестоносців до Сходу. Тут остаточно формувалися армії, поповнювалися запаси продовольства. Після приходу до влади Габсбургів Відень з 1436 р. став центром Священної Римської імперії до самого її розпаду на початку XIX ст. Втім, статусу імперської столиці місто не позбулося. Столицею воно залишалося під час існування Австро-Угорської монархії. Столицею залишається й зараз, за часів республіки. Тут проживає 1,5 млн чоловік.
В Австрії живе близько 8,1 млн чоловік. 3 них 91% складають австрійці, 3% — німці. В країні мешкає також багато хорватів і словенців (2%), чехів та угорців (2%). 1% складають турки. Всі вони розмовляють німецькою мовою з характерною, суто австрійською, вимовою. Близько 78% громадян сповідують католицтво, 5% є протестантами, 2% — мусульманами.
Австрія вважається не просто республікою, а федеративною парламентською республікою з президентською формою правління. Її складають 9 федеральних земель: Бургенланд, Каринтія, Нижня Австрія, Верхня Австрія, Зальцбург, Штірія, Тіроль, Форарльберг (Передній Арльберг). Статус землі має також столиця республіки Відень.
Столиця Австрії — Відень
Керує державою президент, якого обирають на 6 років. Уряд очолює федеральний канцлер. Законодавчим органом є ландтаг (парламент), який складається з двох палат — Національної ради та Федеральної ради. Справами земель керують земельні уряди на чолі із земельним головою, тобто губернатором.
Донедавна офіційною валютою Австрії був шилінг. Зараз у країні впроваджено грошову одиницю країн Європейського Союзу — євро.
Економічно Австрія є однією з найрозвинутіших країн Європи. Тут видобуваються залізна руда, магнезит, буре вугілля, нафта, графіт, свинцево-цинкові та вольфрамові руди і багато іншого. Провідними галузями виробництва є чорна металургія, виробництво алюмінію, машинобудування. Розвинуті хімічна, текстильна, швейна, шкіряна, взуттєва, деревообробна промисловість. Здавна Австрія відома своїми скляними і керамічними виробами, зокрема люстрами та знаменитою білою порцеляною, кахлями.
Понад 20% промислової продукції створюється у державному секторі. Серед австрійських виробів на експорт відправляють машини і обладнання, текстильні та швейні товари, папір, деревину, взуття, продовольчі товари і багато іншого. Головними партнерами у зовнішній торгівлі виступають Німеччина та країни Європейської «сімки», а також США, Швейцарія та Угорщина.
Австрійське сільське господарство вважається інтенсивним та високотоварним. Воно розвивається на основі крупних земельних володінь. На полях вирощують пшеницю, ячмінь, цукровий буряк, кормові культури. Дуже розвинене плодівництво і виноградарство. Провідною сільськогосподарською галуззю є молочне тваринництво.
Австрія відома своїми білими сухими винами. Виноград тут вирощували здавна, особливо поблизу Відня. Однією з найстаріших в Європі вважається школа виноробства з містечка Клостернойбург, що розташоване неподалік від столиці. Місцеві монахи виробляли тут вино ще 900 років тому. На північному сході Відня, там, де починається Віденський ліс, знаходяться винні сади, подібних яким немає ніде в світі. Точніше, це не сади, а виноградники, на території яких розташовані невеличкі ресторанчики «хойрігер», загальна кількість яких зараз перевищує 180. Віденці святкують тут дні народження, інші сімейні дати, просто проводять час з друзями, а туристів приваблює смачне молоде вино. Яскравою особливістю «хойрігер» є те, що кожний господар має право продавати лише вина, зроблені з винограду, який виріс на його власній ділянці.
Дуже великі прибутки країна має від іноземного туризму. Щорічно сюди приїздять 15 млн чоловік, щоб ознайомитися з пам’ятками історії та культури, відпочити на знаменитих альпійських лижних курортах, які вважаються одними з найкращих у світі.
Головні художні скарби країни зібрані у Відні. Щоб перелічити всі музеї та архітектурні пам’ятки, що знаходяться тут, потрібно заповнити не одну сторінку. Це давнє чарівне місто, розташоване в мальовничому місці середньої течії Дунаю, оточене невисокими, вкритими лісом горами, які звуться Віденським лісом. Його символом є величний собор Святого Стефана, покровителя столиці. Ця споруда побудована аж 800 років тому. Під собором знаходяться давні катакомби, де поховані численні представники династії Габсбургів. А у височенний шпиль умуроване гарматне ядро, яке влучило у собор під час облоги його турками.
Всього за 25 км на південь від столиці знаходиться знаменитий Баден — один з найстаріших курортів Європи, куди у XIX ст. охоче їздили наші прадіди. На додаток до цілющої води, смачного вина та мальовничих краєвидів, він знаменитий надзвичайними парками. Серед них особливо відомим є Терезієнгартен, «сад Терезії», закладений у 1792 р. на честь імператриці Марії Терезії. В ньому зібрана величезна колекція екзотичних рослин. А в Добльхофпарку існує чарівний розарій, де щорічно проводяться широко відомі «баденські дні троянд».
Більшість міст і містечок країни мають свої історичні музеї, музеї мистецтв, художні галереї, будинки-музеї видатних історичних осіб та діячів мистецтва. Великою популярністю користуються музеї Гайдна, Моцарта, Бетховена, Шуберта, Штрауса у Відні, Бетховена у Бадені. Дуже цікавим є Державний єврейський музей у Айзенштадті під Віднем, присвячений історії та культурі цього народу.
Серед музейних установ багато вельми оригінальних. Ось деякі з них: Музей ляльок Вальдкірхен та Музей середньовічного побуту у Нижній Австрії; Доісторичний музей під відкритим небом Трайсмауер, Музей зменшених у 25 разів шедеврів світового зодчества, Музей авто «порше» у Південній Каринтії; Музей криміналістики у Штірії; Музей аеронавтики, Музей ляльок та ігор у Бадені. А в Каринтії у замку Бурбот зібрана найбільша в світі колекція приладів для катування.
Крім чудесних парків Відня, Бадена та інших міст Австрії, які всі є типовими для паркової архітектури, існують парки, які краще називати музеями під відкритим небом. Серед них парки динозаврів у Нижній Австрії і Південній Каринтії, парк рептилій у Південній Каринтії, де знаходиться одне з найбагатших зібрань цих тварин у Європі.
Найпопулярніший гірськолижний курорт Австрії — Кіцбюель
Австрія справедливо вважається наймузичнішою країною у світі. Для цього існують історичні передумови. Габсбурги були великими шанувальниками музики і музикантів, а дехто з них — навіть непоганими композиторами і виконавцями. У XVIII—XIX ст. сюди приїжджали композитори з усієї Європи. Відень був столицею класичної музики. В різні часи тут виступали Бетховен, Брамс, Глюк, Малер, Шуберт і Штраус, не кажучи вже про Моцарта, який народився в Зальцбурзі. І в наші часи жоден концертний зал чи театр не може зрівнятися з Віденською оперою.
Музичні фестивалі вважаються найзначнішими подіями у країні. Кількість їх величезна. Музика звучить у парках великих міст, на відкритих сценах маленьких містечок і навіть селищ, у старовинних замках. Переважно це класична музика. У Відні, наприклад, на початку березня проходять Дні Гайдна, одночасно починаються і тривають до середини квітня Дні духової музики, у травні відкривається Віденське музичне літо, а восени шанувальникам класичної музики пропонуються Дні Шуберта. Баден знаменитий фестивалями оперети, в Інсбруці влітку проходить фестиваль старовинної музики. Зимовий Зальцбург пропонує Моцартівський тиждень, який продовжують Пасхальний фестиваль, Зальцбурзький фестиваль на Трійцю, фестивалі Моцарта, а також концерти у фортеці Хоензальцбург і палаці Мірабель. Всесвітньо відомі міжнародні Дні Гайдна в Айзенштадті, Брукнерівський фестиваль у Лінці та Оперний фестиваль в Мюрбіші (Бургенланд).
Кристали Сваровські зі штучного кришталя
Щоб привабити туристів, багато міст та містечок організовують щось на зразок міні-карнавалів, де перевага віддається фольклорним персонажам. Серед таких заходів найтиповішими є ходи. Так, кожного року у січні в районі Понгау проводять ходу перхьтів. Перхьти — це персонажі зальцбурзького епосу, добрі духи. Місцеві жителі, що представляють їх, одягають яскраві костюми та двометрове головне вбрання. їм протистоять злі духи перкьти, одягнені у хутро, зі страшними дерев’яними масками на обличчях. У той же час у Зальцбурзі, Талгау, Санкт-Гільгені і Зальцкаммергуті здійснюється хода глеклерів — духів, що приносять світло на нічні вулиці міст та селищ. За легендою, вони віддають перевагу білим шатам, а на голову вдягають убори зі свічками. Так само і одягаються учасники ходи. Дуже цікавою є хода «Хаммершмідтойфельлауф», яка відбувається 5 грудня у штірійському містечку Санкт-Галлен. На її чолі йде Крампус — злий супутник святого Миколая, а учасники відтворюють сценки з історії свого міста.
Старовинний Зальцбург — батьківщина Моцарта
А от у Верхній Австрії щорічно проводяться справжні карнавали. Вони називаються «фетценфашингами», тобто «карнавалами обірванців», бо «фетценом» тут називають старий одяг. Учасники карнавалу одягають найрізноманітніші лахміття і змагаються між собою, щоб виглядати якомога кумедніше. Ця традиція сягає тих часів, коли люди були дуже бідними і не мали змоги купувати дорогі карнавальні костюми. Австрія є власницею низки рекордів, які стосуються різноманітних предметів і явищ. У Відні знаходиться найбільший в Європі музейний комплекс Музеумсквартьє площею в 60 тис. км2. Віденський парк Пратер, що діє з XVIII ст., має найбільше в світі колесо огляду. Воно підіймається на 65 м. У будинку знаменитої Віденської опери щорічно у лютому проходить найвідоміший у світі бал, що має назву Опернбаль. А по дорозі з Інсбрука до Італії знаходиться найвищий в Європі міст Еуропабрюкке — 200 м заввишки і 800 м завдовжки. На південь від Зальцбурга розташовані льодові печери Айсрізенвельт, що у перекладі означає «світ льодових велетнів». Вони знаходяться на висоті 1640 тис. м і вважаються найбільшими льодовими печерами у світі. Ці печери пронизують численними ходами 30 тис. м3 льоду, який у деяких місцях утворює казкові замерзлі річки та водоспади.
Вілендорфська Венера
Австрія є одним з найвідоміших центрів зимового спорту. За кількістю гірських лижних курортів та рівнем сервісу вона займає провідні позиції у світі. В жодній країні туризм та спорт не пов’язані так щільно один з одним. Найбільш популярними центрами зимового відпочинку є Інсбрук, Кітцбюель, Бадгасштайн, Баденбай-Він, Зеефельд, Отцталь, Ціллерталь, Заальбах-Хінтерглемм, Сант-Антон, Цель-ам-Зее-Капрун, Гальтюр, Гашурн, Штубайталь, Сант-Йохан, Піцталь, Каринтія, Зальцкаммергут, Сант-Вольфганг, Хінтертукс. Найбільш популярним районом гірського лижного туризму є Тіроль та його столиця Інсбрук — спортивна легенда, де зимові Олімпійські ігри відбувалися двічі, у 1964 і 1976 роках. Дуже відомим серед тірольських курортів є й Лех, де часто відпочивають короновані особи. Можливо, тому він користується великою популярністю серед вищих прошарків європейського суспільства. Кожному майстру гірських лиж відомий Сант-Антон, тому що саме тут сто років тому народився гірський лижний спорт, про що можна дізнатися у спеціальному Музеї гірського лижного спорту. У Сант-Антоні також проводяться дуже відомі гонки Кандагар-Арльберг, які прирівнюються до Чемпіонату світу. А змагання на Кубок світу з гірськолижного спорту проводяться у Заальбах-Хінтерглеммі. Тут знаходиться найбільша в Австрії канатна дорога, яка доставляє туристів на вершину понад 2 тис. м.
Віденська опера
Усі зимові курорти Австрії, крім катання на лижах, пропонують безліч інших розваг, часто дуже незвичних: польоти на пара-планах та повітряних кулях, катання на санках (навіть уночі з освітленням), сноурафтінг — катання з гір на надувних плотах, катання на шинах від авто тощо.
Ось такою є Австрія — надзвичайно прекрасною, вибагливою, веселою, одночасно аристократичною і демократичною — країною, що втілює у собі європейський спосіб життя і багатовікову європейську культуру.
Віденський шніцель