Словацька Республіка — одна з сусідок України. На жаль, у географічних підручниках про цю незвичайну країну рідко пишуть більше двох сторінок. Але це зовсім не означає, що в державі немає нічого цікавого. По-перше, тут знаходиться географічний центр Європи (відверта брехня!!!!!!) — гора Крагуле. По-друге, Словаччина — країна прекрасних ландшафтів, природних та рукотворних. Майже кожне місто може похвалитися власним замком, у країні безліч готичних будівель. Місцеві водні та гірські курорти здатні повернути сили та здоров’я навіть дуже хворій людині.
Площа Словаччини — 49,036 тис. км2. За даними перепису 1998 р., в країні мешкає близько 5,5 млн громадян. Словаччина має спільні кордони з Чехією, Польщею, Україною, Угорщиною та Австрією. Найбільші міста — столиця Братислава (450 тис. мешканців), Кошице (236 тис.) та Жилина (близько 100 тис.). Офіційна мова — словацька.
прапор Словаччини
У Словаччині є власний рай — гірський масив неподалік від Низьких Татр. Туристи охоче приїздять туди, щоб подивитися на глибокі каньйони, скелясті обриви та водоспади. Одне з найбільш цікавих місць — крижана печера Доччина довжиною 300 м.
Майже дві третини Словаччини займають Карпатські гори, які поділяються на окремі гірські масиви: Малі Карпати, Білі Карпати, Високі та Низькі Татри та Рудні гори. Високі Татри знаходяться на кордоні з Польщею. Гірські схили тут доволі круті, а в численних долинах течуть прозорі, швидкі та холодні річки. У Високих Татрах знаходиться найвища точка Словаччини — гора Герлаховскі-Штіт (2655 м). Низькі Татри більш пологі, їхні схили вкривають дубові, букові та хвойні ліси, на численних пасовиськах бродять великі отари овець. З їхнього молока в Словаччині роблять особливий сир — пареницю.
мапа Словаччини
Словаччина на світовій мапі
У горах багато озер. Частина їх має льодовикове походження, а частина — тектонічне (тобто озера утворилися внаслідок діяльності вулканів та землетрусів). У деяких гірських місцевостях поширений карст, який виникає завдяки тому, що вода розчиняє певні гірські породи (наприклад гіпс, кам’яну сіль та ін.). Ці процеси протікають не тільки на поверхні, але й під землею. Саме таким чином утворилася більшість словацьких печер.
Найбільші річки Словаччини — Дунай та його притоки — Ваг і Грон.
Клімат у Словаччині помірний, з холодною зимою та теплим літом. У деяких місцевостях інколи трапляються посухи, але на більшості земель можна вирощувати цукровий буряк, пшеницю, кукурудзу, картоплю. Пологі схили вкриті виноградниками та садами.
У горах Словаччини
Столиця країни — Братислава — розташована по обидва боки Дунаю, майже на кордоні з Австрією та Угорщиною. Місто було засноване на місці римського укріплення, але перші поселення з’явилися тут набагато раніше: 5— 6 тис. років тому. Центр Братислави — це переплетення вулиць, які виходять на невеликі площі зі старовинними церквами, палацами та, звичайно ж, ратушею, побудованою у XIII столітті. Найбільшу увагу туристів привертають палац Праймітс, собор Св. Мартіна, особняк Сегнера, палац Мірбах та фонтан Роланда. До списку видатних місць входять навіть цілі вулиці — Капітульська, Клариська, Лаурінська та Панська. Найвідоміші музеї Братислави — Словацька національна галерея, Муніципальний музей у Старій Ратуші, Музей вин та Фармацевтичний музей. На високому березі Дунаю височить величний замок — Братиславський Град, який дивиться у річні хвилі вже майже тисячу років. З 1536 по 1782 рік, коли Братислава була столицею угорської держави, замок був резиденцією угорських королів. Потім довгий час місто вважалося провінційним центром, а в 1919 р. стало офіційною столицею Словаччини. Зараз це сучасний культурний, адміністративний та промисловий центр з майже півмільйонним населенням.
Землероби Словаччини то дякують Карпатам за те, що вони затримують дощові хмари та захищають низини від сухих вітрів, то лають їх. Справа в тому, що кожної весни на полях, які знаходяться поблизу гір (а таких у країні більшість), з’являється «врожай» каміння. Тому в Словаччині кажуть, що земля родить каміння.
Історичні будівлі, звичайно, є не тільки у столиці. Всього за 10 км від Братислави знаходиться замок Девин — улюблене місце відпочинку словаків. Він був побудований солдатами 15 римської центурії у II ст. н. е. Зараз у замку проводять археологічні розкопки. Нітра — центр однойменного князівства — колись була слов’янським укріпленим селищем. Але головні її будівлі зведені вже у XVIII ст. Найцікавіші будови — Замковий комплекс, монастир, Францисканська церква, Палац, Колона та Бібліотека абатства, яка знаходиться в Старій семінарії. Місто Банська Штявниця настільки чудове, що було внесене до списку ЮНЕСКО повністю. Тут є Старий замок XI ст., будинки Лісової та Гірської академій, пам’ятники гірської промисловості. У Левончі — найвищий у світі готичний олтар, за яким проходять церковні служби. У Копійці, столиці Східної Словаччини, знаходиться готичний собор Св. Єлизавети, а в Зволені — замок Людовика Великого.
У Словаччині збереглося 180 фортець та близько 1200 помість. Найвідоміші — Спишські-Град, замок Орава та замок Тренчин.
Місто Банська Штявниця (інше написання — Банська Стявниця) з XII по XVII ст. було центром видобування дорогоцінних металів. Золото та срібло тут почали добувати ще у бронзовому віці. У 1762 р. імператриця Марія Терезія заснувала в місті Академію гірської промисловості, яка стала першим навчальним закладом такого типу.
Гірська промисловість відігравала важливу роль і в історії Кремніца. Неподалік від величного Міського замку, чия історія налічує вісім сторіч, та великого комплексу ренесансних та готичних будівель знаходяться маленькі шахтарські галереї. Прихильники нумізматики будуть у захваті від місцевого Музею монет та медалей.
У Східних Карпатах розташоване невелике селище Влколинець. Воно було засноване у XVII ст. і стало відомим завдяки своїм незвичайним будинкам. 79 дерев’яних будівель схожі як близнята і відрізняються тільки кольором. Деяким з них уже більше 100 років, але вони продовжують милувати око. Мабуть, ті, хто будував їх, знали особливий секрет, бо дерево з часом стало тільки міцнішим.
Водні курорти Словаччини відомі з давніх часів. Бардженов-ське Купеле — один з найстаріших. Ще в XIII ст. сюди приїжджали поранені у боях воїни, щоб загоїти рани. Курорт Пентани спеціалізується на лікуванні ревматизму, а в містечку Тренчіанське Тепліце знаходиться джерело, вода якого багата на сірку. А всього на території країни близько 1,5 тисячі мінеральних та термальних джерел. Найцікавіше, що в цій країні льодовики та гейзери часто знаходяться зовсім поруч.
Братислава - столиця Словаччини
У Словаччині нараховується п’ять національних парків та 16 природних зон, які перебувають під охороною держави. Звірі тут почуваються вільно, птахи спокійно виводять пташенят, а дерева ніколи не чують стуку сокири.
Гора Крівань, неофіційний символ Словаччини
Словаччина з’явилася на мапі не дуже давно: у 1993 р. Її історію можна умовно поділити на чотири періоди. Перший розпочався близько V ст., коли предки словаків прийшли в долину ріки Дунай. Невдовзі різні племена об’єдналися, створивши перший союз південнослов’янських народів на чолі з князем Само. Через чотири сторіччя словацькі землі увійшли до складу великоморавської держави. Але вже з X ст. словацькі землі майже на дев’ять сторіч опинилися під владою Угорщини. За цей час окремі частини Словаччини підпадали під владу турків. Мадяри ставилися до словаків як до переможеного народу. Державною мовою була угорська, тому словаки дуже довго не мали ані власних шкіл, ані власної літератури. Більшість творів словацьких письменників створювалася чеською мовою майже до XIX століття.
руїни замку Девін
У IX ст. серед слов’ян, які жили біля Дунаю, поширилося християнство. На момент входження до складу Угорщини більшість населення мешкала у селах, але поступово виросли великі й малі міста, з’являлися підприємства. Столиця Словаччини, Братислава, у XV—XVII ст. була одним з найвидатніших міст Габсбургської імперії.
На початку XIX ст. у Словаччині піднялася хвиля національного відродження. В 1845 р. словацький літератор Людовіт Штур розпочав видання першої газети словацькою мовою — «Словацька народна газета». Через три роки словацькі патріоти розробили програму «Вимоги словацького народу». Вимоги насамперед стосувалися мови: введення її в школах, судах, органах місцевого самоврядування. Це призвело до сутичок між словаками та угорцями.
Національний театр Словаччини
Після утворення Австро-Угорської імперії словакам знову довелося зазнати національного гніту. Коли розпочалася Перша світова війна, чехи та словаки, між якими на той час склалися добросусідські стосунки, виступили з вимогою створення спільної держави. Офіційна незалежність Чехословаччини була проголошена у 1918 р. Але словаки знов опинилися в ситуації, коли головну роль в управлінні державою відігравали не вони, а чехи. Тому «словацьке питання» стало однією з головних проблем нової країни.
замок Спишський Град
У 1939 р. словацькі землі захопила нацистська Німеччина. Після перемоги та визволення словаків радянськими військами Чехословаччина відродилася. Але цей союз не був стійким: чехи вважали прагнення словаків до автономії пережитком минулого, до того ж численні конфлікти заважали їм вступити до СЕС. Словаки, в свою чергу, вважали, що хочуть самі вирішувати свою долю. Тому в 1992 р. Словаччина відокремилася від Чехії та створила окрему державу.
Ломницький Штит
Зараз країна активно розвивається. Останнім часом у Словаччині було створено близько 300 нових підприємств, проведена реформа сільського господарства. Опорою розвитку є і поклади корисних копалин у горах, і річки, які здатні забезпечити електроенергією нові заводи. Крім того, чудова природа Словаччини та її численні мінеральні джерела стають основою великого туристичного бізнесу.
Бойницький замок