Беліз розташований на південному сході півострова Юкатан. Він входить до Співдружності, яку очолює Велика Британія. Зі сходу країна омивається Карибським морем, на північному заході річка Ріо-Ондо відділяє її від території Мексики, а на півдні і заході вона межує з Гватемалою.

прапор Белізу

У 1981 р. завершився перехід Белізу від самоврядування до самостійності, і нині це — єдина центральноамериканська англомовна країна.

мапа Белізу

Беліз на мапі світу

Площа Белізу становить 22 965 км². В адміністративному відношенні його територія поділяється на шість округів: Коросаль, Ориндж-Волк, Беліз, Кайо, Станн-Крик і Толедо. Населення країни близько 240 тис. людей, а його густота — 9 чол./км².

Найстаріший (1949 р.) підвесний міст у Белізі

Колишня назва Белізу — Британський Гондурас. Адміністративна столиця країни — місто Бельмопан, але її головним комерційним центром є Беліз-Сіті — місто, розташоване на східному узбережжі поряд з головним міжнародним аеропортом. Бельмопан був побудований у 1970 р. після того, як у 1961 р. стара столиця Беліз-Сіті зазнала великих руйнувань, що їх спричинив ураган Хетті. Бельмопан розташований на височині, в центральній частині країни, приблизно за 80 км на південний захід від Беліз-Сіті. Там мешкає близько п’яти тисяч чоловік. Серед інших великих міст можна назвати Сан-Ігнасіо, Бенке В’єхо, Коросаль, Манкі-Ривер.

Англійська мова в Белізі є офіційною. Нею ведуть навчання в школах. Іспанську викладають у початкових та середніх класах, вона є розмовною в деяких районах країни. Частина мешканців країни говорить на етнічних мовах: креольській, гарифуна, майя та кетчі.

Клімат Белізу — тропічний пасатний. Середні температури липня становлять +24—26° С, січня — +20—24° С. На узбережжі північно-східний пасат трохи гасить спеку, але далеко від берега стовпчик термометра може сягати +38° С, а іноді навіть більше. Вологість висока, особливо в прибережній частині. Як у будь-якій країні з тропічним пасатним кліматом, рік у Белізі поділяється на сухий сезон та сезон дощів, який досить слабко виражений. Сухий сезон триває з лютого по травень (іноді по серпень), а максимум опадів припадає на період з червня по жовтень. Беліз розташований у тому районі Карибського басейну, де бувають тропічні циклони, які завдають країні величезних збитків. Шторми та урагани лютують тут у серпні—жовтні.

Незаймана природа Белізу з піщаними мілководдями і бар’єрними кораловими рифами приваблює любителів відпочинку на лоні природи. Чисті води курортів чудові для плавання, пірнання, риболовлі та занять різними видами спорту. В Белізі безліч археологічних пам’яток давнього народу майя, чимало казкових печер, річок та водоспадів. У країні є заказники, заповідники дикої природи, морські курортні зони. Тут існує єдиний у світі заповідник для ягуарів.

Північна частина країни — низинна заболочена рівнина. В південній частині прибережна рівнина відділена від внутрішньої гірської місцевості, центральну частину якої утворюють витягнуті зі сходу на захід гори Майя. Тут знаходиться найвища точка країни — пік Вікторія. Його висота сягає 1120 м. На північний захід від цих гір розташоване гірське пасмо з висотами понад 900 м. Уздовж узбережжя на відстані близько 30 м від нього тягнеться другий за величиною у світі кораловий риф. На півночі країни течуть великі річки Ріо-Ондо та Беліз, які раніше використовувалися для транспортування лісу. Позаяк на півдні країни опади значно рясніші, ніж на півночі, періодично вони призводять до повеней на невеликих річках, які беруть початок у горах Майя, що суттєво утруднює рух автомобільного транспорту. Більша частина півдня країни вкрита вологими тропічними лісами, які займають 40% усієї території. В Белізі росте багато цінних порід дерев, такі як червоне дерево, кедр, дальбергія (рожеве дерево).

Поліцейський відділок в Сан-Ігнасіо, округ Кайо

Беліз — аграрна країна. Найрозвиненіша галузь — сільське господарство, далі йде риболовство, а потім — промисловість.

У минулому в країні велися активні заготівлі кампешевого дерева та смоли чикле, що використовується для виготовлення жувальної гумки. Також тут вирощується один з найгостріших перців. За гостротою він належить до категорії «вогненно-гострий».

Головні товарні культури — цукрова тростина та цитрусові. Добре розвинений промисел омарів. Прибутки Белізу дає туристичний бізнес. Як єдина англомовна країна в Центральній Америці з репутацією місця тихого й безпечного, Беліз має велику популярність серед західних туристів, особливо любителів підводного плавання та екотуризму. Щоправда, звичайних пляжних курортників там теж чимало. Насправді рівень злочинності та корупції там вищий, ніж у сусідній Гватемалі, але Гватемала не витрачає стільки грошей на рекламу і тому має репутацію місця більш ризикованого.

Райдужний тукан, національний символ країни

Цей гористий край на узбережжі Карибського моря приваблює увагу ділових людей з усього світу як стабільний і перспективний міжнародний діловий та фінансовий центр. Індустрія обслуговування щойно утвореного бізнесу там ще дуже молода. Але помітні темпи її росту. Наприклад, за рік тут з’явилося близько двох тисяч різних компаній. У країні майже відсутні податки.

Беліз є членом Британської Співдружності Націй, ООН та Руху неприєднання. Державою керує уряд на чолі з прем’єр-міністром. Законодавчу владу здійснює двопалатний парламент: 28 членів палати представників та 8 членів сенату. Формальним же головою держави залишається королева Великої Британії. Її представником є генерал-губернатор, який має бути громадянином Белізу. Правова система заснована на англійському звичаєвому праві.

У країні лишилося кілька давніх міст майя. Щоправда, вони не дуже великі, але все одно цікаві. У горах є красиві водоспади і карстові печери. Печери ці у давнину вважалися священними, і відтоді там залишилися десятки дерев’яних чаш з приношеннями Богам.

У Белізі багато національних парків та заповідників, особливо на півдні. Незважаючи на браконьєрство, побачити тут, наприклад, тапіра чи оцелота (родича жирафи) легше, ніж будь-де в Центральній Америці. Однак потрапити туди без машини доволі складно.

Упродовж багатьох століть Беліз був густо заселений індіанцями майя, що підтверджується величезною кількістю руїн. Ще до нашої ери це була порівняно високорозвинена цивілізація, яка згодом занепала, і більша частина індіанців покинула землю своїх предків.

Офіс прем’єр міністра Беліза

У 1502 p., пропливаючи повз береги сучасного Белізу, Колумб позначив на карті Гондураську затоку, однак сам так і не ступив ногою на суходіл. Пізніше цей суходіл став відомий під назвою Британський Гондурас.

Перше поселення європейців було засновано в 1638 р. британськими моряками, чий корабель розбився поряд. Там же влаштувалися британські солдати та матроси після захоплення Ямайки в 1655 р. Поселенці спочатку займалися каперством (тобто грабували іспанські галери, що проходили поряд, з благословення Лондона), але потім перейшли на більш мирне заняття — заготівлю сандалового дерева, яке використовувалося для виробництва барвників і мало велике значення для вовнопрядильної промисловості в Європі. Втім, англо-іспанське суперництво за панування в Карибському басейні тривало, і британські поселенці дуже непокоїли іспанських монархів.

на вулиці у Сан-Ігнасіо

В історичних документах початку XVII століття є свідчення, що в цей час з Ямайки почали привозити рабів-негрів для роботи на лісозаготівлях. Непокоячись, аби не спровокувати напад іспанців, британський уряд не поспішав визнавати Беліз своєю колонією. Це дало змогу поселенцям установити власні закони і сформувати незалежний від Англії уряд. Вони жили за принципом самоврядування, заснованого на системі примітивної демократії, де роль вищого органу відігравали загальні збори. Королівська колоніальна система правління була введена в дію в 1781 p., виборні збори були замінені радою, що призначалася, на чолі з губернатором. Після поразки іспанців у баталії при затоці Святого Георгія в 1798 р. остаточно утвердився британський контроль над поселеннями.

На початку XIX століття Велика Британія спробувала встановити більш жорсткий адміністративний контроль над поселеннями в Белізі, вимагаючи, наприклад, під загрозою призупинення дії Національних зборів дотриматися вказівки британського уряду щодо відміни рабства. В 1871 р. Британський Гондурас став колонією офіційно. Рабство було офіційно відмінено в 1838 р.

Руїни міста Шунантуніч

У минулому столітті під час економічної кризи 30-х років економіка колонії опинилася на порозі краху внаслідок різкого падіння у Великій Британії попиту на лісоматеріали. До нещасть, що були спричинені масовим безробіттям, додалися наслідки жахливого руйнівного урагану 1931 р. У 1934 р. країною прокотилася хвиля демонстрацій та виступів, що ознаменували початок руху за незалежність. Зважаючи на це, британська влада скасувала кримінальну відповідальність за порушення робітниками умов трудового контракту і легалізувала профспілки.

Хоча ще у 1961 р. Велика Британія говорила про свою готовність надати колонії незалежність, формальне проголошення незалежності Белізу відбулося тільки через двадцять років. Причиною цього стали домагання Гватемали, яка посилалася на права, нібито успадковані нею від Іспанії. У 1975 р. Гватемала навіть погрожувала ввести війська на територію Белізу. У відповідь Велика Британія направила в цей район свої сухопутні війська, воєнні кораблі та реактивні винищувачі. У 1980 р. ООН прийняла спеціальну резолюцію, що визнавала незалежність Белізу. Єдиною країною, що проголосувала проти резолюції, була Гватемала.

Собор Св. Іоанна — найстаріша англіканська церква в Центральній Америці

Першого червня 1973 р. назва країни була змінена з Британського Гондурасу на Беліз, а 21 вересня 1981 р. була офіційно проголошена його державна незалежність. Нинішній прем’єр-міністр країни Мануель Ескуївель обіймає цю посаду з 1993 р.

Беліз є прикладом того, як невеличка країна з постіндустріальною економікою, що не має значних природних ресурсів, може досить серйозно заявити себе на арені міжнародного бізнесу продуманою системою пільг та привілеїв, привабивши цим велику кількість іноземних інвесторів.

Велика Синя Печера