З численних пароплавів, що проходять жвавими середземноморськими шляхами між берегами Південної Італії і Північної Африки, ще здалеку можна побачити смужки суходолу, над якими клубочаться хмаринки. Це Мальта — маленька країна, розташована на п’яти островах у центральній частині Середземного моря. Довжина Мальтійського архіпелагу дорівнює 50 км, а ширина — 10—17 км. Загальна площа країни — 316 км2. За даними 2000 р., тут мешкає 392 тис. чоловік, а густота населення становить 1139 чоловік на км2. Це найвищий показник у Європі після Монако.
прапор Мальти
Більш ніж двохсотлітнє арабське панування дуже вплинуло на життя і культуру населення Мальти. Один з арабських діалектів став основою сучасної мальтійської мови, хоча в ній багато елементів, запозичених з інших мов, зокрема італійської. Так, назви місяців тут італійські, а днів тижня — арабські. За основу писемності взяли латинський алфавіт.
Мальта знаходиться в одній з найдавніших областей зародження людської цивілізації. Перші сліди поселень тут відносять до IV тис. до н. е. У XIII ст. до н. е. на Мальті виникли колонії фінікійців. Від них походить назва найбільшого острова архіпелагу: фінікійською мовою слово «мелет» означало «зручна гавань». Пізніше острів захопили греки, а з VI ст. до н. е. він був володінням Карфагену. У 218 р. до н. е. на Мальті з’явилися римляни, і архіпелаг почали використовувати для відпочинку римської знаті. З 385 до 870 р. ця територія знаходилася під владою Візантії, а до 1091 р. нею володіли араби. Потім її надовго захопили нормани.
мапа Мальта
Мальта на світовій мапі
У 1565 р. близько 9 тис. рицарів Мальтійського ордену на чолі з Великим магістром Жаном де Ла Валлеттою у кривавій битві перемогли 40-тисячну турецьку армію Сулеймана Пишного. Після цього було вирішено створити добре укріплене місто, яке згодом стало політичною, економічною і культурною столицею держави. Великий магістр особисто поклав 28 березня 1566 р. перший камінь у новобудову, яка була названа на його честь Валлеттою. Місто будувалося за всіма правилами і нормами архітектури. Були споруджені спеціальні системи для відводу стічних вод і видалення сміття, планування вулиць здійснювалося таким чином, щоб морський бриз міг скрізь очищати повітря і створювати ефект кондиціювання. Архітектурний вигляд Валлетти залишився майже незмінним і зараз. Тут немає жодного сучасного хмарочоса, хоча кількість населення міста невпинно зростає (22 тис. мешканців), а міська агломерація складає понад 180 тис. чоловік.
У 1530р. на острів Мальта висадилися рицарі ордену іоаннітів, який пізніше одержав назву Мальтійського ордену. У XVI ст. архіпелаг неодноразово потерпав від нападів турок, але захопити його їм не вдалося.
Під час Другої світової війни мальтійці мужньо відбивали напади гітлерівської авіації та морських сил. Місто Валлетта зазнало серйозного руйнування. Але стійкість мальтійців була гідно визнана: державу нагородили хрестом Георга — високою нагородою Британської Співдружності Націй.
печера Гхар-Далам
У 1795 р. десант наполеонівських військ з кораблів, які зайшли у бухту Мальти нібито для ремонту, захопив острів. Мальтійський орден звернувся по допомогу до російського імператора Павла І. Той взяв його під своє заступництво і навіть одержав звання гросмейстера ордену. Але невдовзі Мальту захопила Велика Британія, і панування англійців тривало тут аж до 1964 р., коли держава все ж таки домоглася незалежності.
31 грудня 1974 р. Мальта була проголошена республікою на чолі з президентом, якого обирає однопалатний парламент. У міжнародній політиці вона дотримується принципу нейтралітету та недоторканності. У 1979 р. з країни були остаточно виведені британські військові підрозділи. Держава має свою валюту — мальтійську ліру, що дорівнює 100 центам.
Мальтійське узбережжя
Природний регіон, у якому знаходиться Мальта, характерний субтропічним кліматом і рослинністю. Влітку тут жарко і сухо, взимку теж доволі тепло, хоча бувають часті дощі і сильні вітри. Проте кількість опадів становить лише 500 мм на рік. Через це та через відсутність постійних річок мальтійцям дуже бракує прісної води. Для потреб населення її навіть везуть сюди з острова Сицилія. А от для розвитку сільського господарства не вистачає ані води, ані землі. Працелюбні мальтійці відвойовують у кам’янистого ґрунту кожний придатний для землеробства шматочок землі. Усі лани і городи тут старанно захищаються кам’яними загородами — так борються селяни з ерозією ґрунтів і затримують у них вологу. Іноді землю на лани приносять здалеку в кошиках. Розповідають, що у давнину через недостатність ґрунту мальтійці навіть брали мито з іноземних кораблів... землею. Але всі ці природні перешкоди не заважають їм знімати два-три врожаї на рік. Особливо шанується тут картопля. Мальтійці пишаються якістю місцевих сортів: «У нашої картоплі навіть шкуринка смачна».
Причали Валлетти
Окрім культурних рослин, у дикій природі зустрічаються лише гаї твердолистяного дуба, кактуси та низенькі сухолюбні чагарники. Такий же небагатий і тваринний світ Мальти. Лише у прибережних водах тут водяться тунець, кефаль, скумбрія, сардина, різноманітні молюски, і частина населення країни займається рибальством, головним чином виловом тунця. Поблизу узбережжя можна побачити і дельфінів, а на південь від архіпелагу зустрічається навіть рідкісний середземноморський тюлень-монах, занесений до Червоної книги.
Сліма. Біля моря
На Мальті росте чимало видів рослин, що використовуються в парфумерії: лавр, шавлія, ромашка тощо. У Середньовіччя тут широко застосовували кровоспинний засіб, який виготовлявся з місцевого, так званого мальтійського, гриба.
острів Коміно
Країна небагата й на мінеральні ресурси. Тут є тільки значні запаси будівельного вапняку. Тому мальтійці нерідко жартують: «У нас багато лише моря, сонця... і каміння». Серед промислових підприємств найбільшими є ті, що обслуговують судноплавство. Серед них — мальтійські доїси, де ремонтують кораблі понад 70 країн світу. Тут працює більш ніж 5 тис. робітників. Певний розвиток мають автоскладальні підприємства, усі галузі легкої промисловості. Більшість населення країни займається обслуговуванням туристів, адже сюди щороку приїздить на відпочинок 1 млн чоловік (це майже у 2,5 раза перевищує кількість самих мешканців Мальти). Туризм також сприяє розвиткові торгівлі та кустарних промислів: виробленню мережива, виготовленню філігранних виробів, плетінню з соломи, домашньому ткацтву.
Національний музей археології
Увагу туристів привертають і чудові архітектурні пам’ятки країни. Особливо багато їх збереглося у Валлетті: форти Сант-Ельмо та Сант-Анджело (XVI ст.), церкви Сан-Джованні (1573—1575) та Іль Джезу (XVI ст.), палац Великого магістра (1570—1580) та багато інших. Тут міститься чимало музеїв, серед яких Національний музей археології, Військовий музей, Музей образотворчого мистецтва Мальти. У Валлетті знаходиться і єдиний у країні університет, заснований у 1769 р., який одержав світове визнання за якість викладання медичних наук.
Мегалітичні храми Мальти
Музеєм просто неба вважається і колишня столиця Мальти — Медина. Це тихе містечко зі стародавніми будинками в арабському стилі, часто без вікон на вулицю. Поряд з ним знаходиться інше місто — Рабат, відоме своїм старовинним собором. Акведук (тобто старовинний водопровід), прокладений у давнину від Рабата до Валлетти, діє й досі. Однією з найцікавіших пам’яток є підземний храм, висічений у вапняках, що знаходиться у місті Паола, поблизу столиці.
комплекс Хаджар-Кім