Різноманітна природа Близького Сходу... Чарівні пейзажі безмовної пустелі із зеленими острівцями оазисів і зонами червоних пісків плавно переходять у величні скелі гірського масиву Аль Хаджар із численними ключовими озерами вулканічного походження та надзвичайною палітрою різнобарвного каміння. Дивовижна підводна флора та фауна коралових рифів Кор-Факана. Узбережжя Перської затоки вабить золотими пісками, найпрозорішою водою і цілорічним сонцем... Вчені знайдуть тут чимало об’єктів для дослідження, адже історія цієї країни дуже багата. Тут сусідять поруч давні мечеті й сучасні будівлі. Ви зможете почути справжніх муедзинів, а ввечері поринути в чарівну атмосферу арабського світу чи казки з «Тисяча і однією ночі»... Все це — Об’єднані Арабські Емірати.

прапор Об'єднаних Арабських Еміратів

Об’єднані Арабські Емірати (ОАЕ) — досить молода (їй всього 33 роки) федеральна держава у Південно-Західній Азії, на узбережжі Перської і Оманської заток. Її територія не має чітких меж, оскільки здебільшого кордони проходять пустелями. Загальна площа — приблизно 83,6 тис. км2. Більшу частину цієї території займає емірат Абу-Дабі (його площа становить 67 350 км2, це 87 % всієї території), а всього тут сім еміратів. Кожен з них являє собою абсолютну монархію і значною мірою є самостійним, але їх в першу чергу поєднує одна релігія та мова (арабська). Кількість населення становить 3,75 млн чоловік. Сусідами цієї країни є Катар на півночі, королівство Саудівська Аравія на півдні і південному заході, султанат Оман на північному і південному сході. На півночі ОАЕ омиваються водами Перської, а на сході — Оманської затоки. Грошовою одиницею країни є диргам.

мапа Об'єднаних Арабських Еміратів

ОАЕ на світовій мапі

Більшу частину території ОАЕ займають солончаки та піщані пустелі, але на заході є й кам’янисті пустелі, а на сході і північному сході є навіть гори Хаджар (найвища точка — гора Адан, її висота — 1127 м). А найвища точка країни — гора Сабаль їбір, висота якої 1527 метрів. Уздовж узбережжя багато пласких безплідних солончаків. На схід від затоки Ель-Удайд, що розташована поблизу півострова Катар, простягайся піщані дюни. Береги переважно низькі, узбережжя мальовничо поцятковані невеликими бухтами, які обрамлені острівками і кораловими рифами, що виступають над поверхнею на мілині.

Гірський ланшафт

Клімат в ОАЕ сухий, перехідний від тропічного до субтропічного. Температура повітря з листопада по травень коливається від +18 до +25° С, з липня по серпень — від +30 до +35° С, але іноді вона доходить навіть до +50° С. Влітку тут, за винятком гірських районів, дуже спекотно, взимку погода (звичайно, за арабськими стандартами) більш прохолодна. А от прісна вода в еміратах цінніша за золото. Постійних річок тут нема, тимчасові потоки біжать по долинах, але переважну частину року ці русла (ваді) є сухими. Зрідка бувають сильні зливи, які завдають великих збитків, розмиваючи дороги та перериваючи зв’язок. Прісних джерел уздовж рівнинного узбережжя дуже мало, тому землеробство на захід від Абу-Дабі відсутнє зовсім. Інтенсивне використання води з підземних джерел призвело до значного зниження рівня ґрунтових вод та їх засолення.

На західних схилах гір розташовані великі оазиси з виноградниками, фініковими пальмами, акаціями і тамариском. Там же культивуються зернові культури, манго, банани, лимони, тютюн. У пустельних районах водяться тушканчики, газелі, одногорбі аравійські верблюди, деякі види ящірок і змій і навіть зайці! Прибережні води Перської затоки багаті на рибу та перли.

Але головний скарб Об’єднаних Арабських Еміратів — нафта та природний газ. В ОАЕ знаходиться 10 % світових запасів нафти, а за запасами газу вони посідають третє місце на Близькому Сході і четверте місце у світі. При теперішньому рівні виробництва цих запасів повинно вистачити до початку XXII століття. Найбільший з еміратів, Абу-Дабі, дає 90 % виробництва нафти і газу, що становить понад 60% ВВП. Через менші запаси нафти Дубай став торгово-комерційним і транспортним центром, а ще тут дуже добре розвинений туристичний бізнес. У Шарджі розвивається легка промисловість, розширюються портові комунікації.

Вид на Абу-Дабі - столицю Об'єднаних Арабських еміратів

Але ця країна багата не лише на нафту. Іншими галузями економіки є обробна промисловість, нафтопереробка, суднобудування і ремонт суден. Крім нафтопродуктів тут виробляють сталь, алюміній, добрива, цемент, пластмаси, верстати і одяг. У країні також є поклади уранової, хромової, нікелевої руд і бокситів. Великі підприємства з переробки газу розташовані в Рувейсі, Джебель-Алі, на острові Дас, у Шарджі. Розвинені традиційні арабські кустарні промисли — виготовлення килимів, вовняних тканин, карбування золотих і срібних виробів, видобуток перлів і коралів. Арабські килими та прикраси відомі у всьому світі!

Столиця Арабських еміратів — Абу-Дабі (363 тис. мешканців). Це також адміністративний центр держави і резиденція президента. Як центр нафтової індустрії це місто називають Манхеттеном Ближнього Сходу.

Особливість сучасного Абу-Дабі, мусульманської столиці, — велика кількість мечетей в самому місті і на його околицях. Дивовижно чисті вулиці, прекрасно обладнані набережні, сотні фонтанів, безліч зелені та парків, багатоликий, східний базар — усе це сучасний Абу-Дабі.

Мечеть у Шарджі

А в Аравійській пустелі знаходиться Аль-Ейн — місто казкових садів. Його також називають чудесним оазисом у пустелі. Це місто має дуже давню історію. Уявіть собі, першому поселенню — п’ять тисяч років! Тут також є зоопарк, у якому представлені 1500 тварин з усього світу! А ще в туристів великим успіхом користується акваріум і парк розваг.

Федеративну державу Об’єднані Арабські Емірати було проголошено в 1971 році. Але перші сліди присутності людини в цьому регіоні належать до VII тис. до н. е. А в IV тис. до. н. е. узбережжя затоки стало важливим торговельним центром на шляху проходження морських суден між шумерською державою Месопотамією і давньою Індією. Це привело до розвитку держави, і у III тис. до н. е. на сході Аравійського півострова утворюється давня держава Дильмун, яка проіснувала до II—І тис. до н. е. В цей самий період на узбережжі з’явилися перші поселення фінікійців. У VI ст. до н. е. територія сучасних ОАЕ потрапила під владу персидської династії Ахеменидів. У IV ст. до н. е. внаслідок завоювань Александра Македонського на цій території виникли грецькі торгові колонії. Починаючи з III тис. до н. е. південно-східне узбережжя опинилося у сфері впливу Парфянського царства. Після його падіння у III— VI ст. н. е. народи, що жили на узбережжі, ввійшли до складу держави Сасанідів. У країні створювались перські сільськогосподарські колонії. А серед місцевого населення поширився іудаїзм і християнство, навіть будувалися християнські церкви і монастирі. У VII ст. ця територія була включена до складу Арабського халіфату. Виникли такі великі міста, як Дубай, Шарджа, Фуджейра. Панівною релігією став іслам. Таким чином, сучасна територія ОАЕ майже повністю опинилася під владою Оману.

Сучасні будівлі в Дубаї

З початку XVI і до середини XVII ст. частина Перської затоки була під владою португальців, які встановили монополію на всю торгівлю між Далеким Сходом, Індією і Південно-Східною Азією. Після їх витіснення в середині XVII століття на території сучасних ОАЕ і Оману була заснована держава Яруба, що поширила свій вплив на північно-східне і західне узбережжя Аравійського півострова, а також Східну Африку.

Сучасні будівлі в Дубаї

У другій половині XIII ст. Оман, особливо його прибережні райони, став об’єктом боротьби спочатку між Великою Британією (в особі Ост-Індської компанії) і Францією, а згодом і вахабітськими правителями Центральної Аравії. Британські кораблі під лозунгом «вільного мореплавства» спробували монополізувати перевезення вантажу між портами Перської затоки і позбавити місцеве населення їх головного джерела існування. Це призвело до конфліктів між Ост-Індською компанією і місцевим арабським населенням. Англійці називали арабів піратами, і у зв’язку з цим увесь цей район став називатися «Піратським берегом». Починаючи з 1800 р. Ост-Індська компанія почала боротьбу проти племен «Піратського берега», яка велася з перемінним успіхом. У 1820 р. був підписаний «Генеральний договір про мир», за яким Англія отримала право необмеженого панування у Перській і Оманській затоках. Фактично цей договір поклав початок англійського контролю над цією територією і остаточного розподілу Омана на три частини — імамат Оман, султанат Маскат і «Піратський берег». До 1848 р. було підписано ще три угоди, згідно з якими Англія мала право обшукувати торгові судна та експлуатувати перлові мілини Бахрейну та «Піратського берега». Шейхи ж були зобов’язані під-корюватися будь-яким рішенням представників Ост-Індської компанії, які діяли від імені британської влади.

місто Аль-Ейн

З розгромом вахабітів, котрі намагалися повернути собі контроль над Перською затокою, у травні 1853 р. шейхи Рас-ель-Хаймі, Умм-ель-Кайвайну, Аджману, Дубаю і Абу-Дабі підписали «Угоду про постійний морський мир». Згідно з нею, «Піратський берег» був перейменований у «Договірний Оман», або «Договірний берег». Внаслідок кількох угод Англія здобула майже повний політичний і економічний контроль над Оманом.

Бурдж Халіфа

Країна стала незалежною тільки в 1971 р., об’єднавшись у конфедерацію з семи еміратів. З того часу беззмінним президентом її є правитель Абу-Дабі шейх Заїд ібн Султан Аль Нахайян. Нині це — квітуча країна, яка впевнено дивиться у своє майбутнє, країна достатку і найвищого рівня життя. Є таке прислів’я: «Можна захоплюватися стародавністю, але наслідувати треба сучасність». Об’єднані Арабські Емірати успішно це здійснюють.

штучний острів в Дубаї