Князівство Монако більше відоме у світі як Лазурний берег, що простягнувся вузенькою смужкою вздовж Середземного моря, з усіх боків оточений Францією. Ця країна багата на сонце, славиться теплим морем протягом усього року і чудовою природою. Вона вважається одним із фешенебельних курортів світу, справжнім «гральним раєм», заповідником всіляких розваг.

прапор Монако

Оскільки Приморські Альпи захищають Монако від холодних атлантичних вітрів, взимку тут досить тепло: середня температура січня дорівнює +8° С. Літню спеку пом’якшують постійні морські бризи, завдяки чому температура липня не перевищує +22° С. Кількість сонячних днів тут сягає до 300 на рік, хоча й опадів, особливо восени, буває чимало — 1300 мм.

мапа князівства Монако

Монако на мапі світу

На території Монако на майже сторчових схилах скелі з дивною назвою «Собача голова» розмістився чудовий Екзотичний сад, площа якого становить 1,3 га. Тут на спеціально завезеному ґрунті висаджено понад тисячу видів тропічних рослин: пальм, магнолій, олеандрів, кофейних та оливкових дерев тощо. Але головною прикрасою саду є кактуси. Яких тут тільки нема! І повзучі, і спрямовані догори, мов щогли кораблів, і такі, що обвивають стовпи, наче змії. Та найцікавіші з них, звичайно, ехінокактуси — великі «пуфи» з твердими голками. У вісімдесят років вони досягають трьох метрів у діаметрі і чотирьохсот кілограмів ваги.

У Монако можна побачити майже усе багатство середземноморської рослинності. Гірські схили вкриті вічнозеленими заростями з коркового, кам’яного та кермесового дуба, колючого дроку, карликової пальми, пінії, чорної та алеппської сосни, маслини, самшиту, смокви, атласського кедра тощо. Багато тут і чагарників та ксерофітних (сухолюбних) трав — розмарину, держидерева, чебрецю, великоплідного суничника, ладаноносного чисту, мирта, червоного ялівцю та інших рослин, що утворюють густий маквіс. До цього рослинного розмаїття монакці додали чимало культурних видів. Майже п’ята частина території князівства відведена під сади і парки. Тут вирощуються оливи, смокви, гранати, мигдаль, фісташки, хурма, банани, помаранчі, цитрини, мандарини, японська мушмула, каліфорнійський лавр, алое, агави, кактуси і завезені з Австралії евкаліпти.

На відміну від флори, монакська фауна не така багата. У дикій природі водяться лише дрібні гризуни, їжаки, землерийки, летючі миші, зокрема середземноморський нетопир. А от різних пташок доволі багато: гірська славка, городня вівсянка, морський пересмішник, рибалочка, жайворонок, дрізд тощо. Серед плазунів чимало різного роду ящірок, вужів, змій, а серед земноводних розповсюджені деревна і зелена жабки. Є тут і безліч комах, особливо чудових метеликів. А в прибережній зоні Середземного моря водиться багато видів промислової риби: сардин, анчоусів, камбали, макрелі, кефалі, зубатки, а також молюски — лангусти, мідії та інші.

За своєю площею — 1,95 км² — князівство випереджає лише Ватикан. Воно складається з трьох міст — Монако, Монте-Карло і Кондамін, що майже зливаються одне з одним. Тут мешкає 33 тис. чоловік, таким чином, густота населення в країні є найбільшою у світі — 16 923 чоловік на 1 км².

Монако — конституційна монархія, законодавча влада в якій належить князю (з 1949 р. країною править Реньє III) та Національній раді (парламенту). Виконавчу владу здійснює Урядова рада, яку очолює державний міністр (за традицією — громадянин Франції). Князівство має своїх дипломатичних і консульських представників у 45 країнах світу, в інших його інтереси відстоює Франція. Воно входить до ЮНЕСКО, ВООЗ та інших міжнародних організацій, з 1993 р. є членом ООН.

місто Монaко-Вілль

Сучасне Монако — маленька миролюбна країна. Але так було не завжди. Монакська історія багата на воєнні події. У X—І ст. до н. е. на теренах сучасного Монако існували спочатку фінікійська, а потім грецька колонії. У І ст. до н. е. ця територія підпала під владу Римської імперії. Потім сюди прийшли араби, а в першій половині XI ст. з’явилися генуезці. У 1215 р. вони збудували на місці сучасної монакської столиці фортецю, яка неодноразово зазнавала облоги та нападу ворогів, змінюючи своїх володарів. Лише у XV ст. Монако здобуло визнання як самостійне князівство під протекторатом Генуї. Тут остаточно встановилася влада генуезького роду Грімальді, що править і досі. Але й після того якийсь час князівством володіла іспанська монархія, та невдовзі монакці вигнали іспанців, і з 1641 р. князівство перейшло під протекторат Франції. За часів правління князя Альберта І, у 1911 р. в державі було прийнято першу конституцію. З 1963 р. між Францією та Монако діє конвенція про пільгове стягнення прибуткового податку, за якою від сплати податків звільняються лише місцеві мешканці князівства — монегаски, французи, що проживають у країні більше п’яти років, та іноземні компанії з часткою монакського капіталу понад 25%. Це привело до значного притоку в державу іноземних капіталовкладень і стало одним з основних джерел її процвітання.

Французька Рив'єра

Велику роль у поліпшенні економічного добробуту Монако відіграють туризм та гральний бізнес. Перший гральний будинок було відкрито у Монте-Карло ще в 1861 р. Пізніше тут побудували розкішний Палац казино. Після того як у 1868 р. Монако об’єднала з Францією залізниця, сюди почали з’їжджатися багаті туристи, яких приваблювали розкішні монакські готелі (вже на початку XIX ст. їх було понад 70), ресторани, купальні, казино. Зараз їх кількість дещо зменшилася, та все одно щороку маленька країна приймає близько 1 млн гостей. З 1885 р. тут, як і в Ліхтенштейні, випускаються унікальні поштові марки, що користуються підвищеним попитом у філателістів. Так само, як і Андорра, Ліхтенштейн або Швейцарія, Монако є своєрідним «податковим сховищем» для іноземних компаній та банків.

Океанографічний музей Монако

Останнім часом у країні все більшого розвитку набуває промисловість. Монакці виготовляють електронні вузли та пристрої, електропобутову техніку. Ця продукція експортується не лише в країни Європи, а й до США, де використовується навіть на космічних кораблях. Працюють у Монако й фармацевтичні підприємства, широке розповсюдження має виготовлення фаянсу, майоліки, різноманітних сувенірів.

Княжий палац у Монако

Всесвітньою славою користується Океанографічний музей Монако. Ця двоповерхова будівля розташована на скелястій кручі біля самого моря. Її фасад прикрашений восьмиметровими білими колонами, між якими написані назви кораблів, що увійшли в історію дослідження морів та океанів. Музей було засновано в 1899 р. князем Альбертом І — великим аматором океанографії. Завдяки йому монакські океанографи з 1885 р. постійно вивчали Світовий океан. Ними була складена перша карта океанських глибин, яка й досі не втратила свого наукового значення. Музей завжди був і залишається значним науковим центром, де працювало багато іноземних вчених, серед яких відомий французький дослідник океану Жак Ів Кусто. Серед експонатів музею — не тільки цікаві представники морської фауни, а й рідкісні колекції морських приладів та підводних апаратів.

Казино в Монте-Карло і готель «Париж»

Кожне з трьох монакських міст, попри спільні риси архітектурних стилів, має своє обличчя. У столиці, місті Монако (понад 3 тис. мешканців), усього дві вузенькі довгі вулиці — Сен-Мартен і Порт-Ньов, що майже зберегли середньовічний вигляд. Тут можна зустріти житлові квартали й терасні сади XVI—ХУЛІ століть. Найцікавішою пам’яткою давнини є княжий палац XIII—XVI століть. Його оточують старовинні фортечні стіни з гостроверхими баштами. Тут зберігається цінна бібліотека, що налічує понад 120 тис. томів, та архів, у якому знаходяться документи XIII—XVIII ст. і зразки грошей князівства з 1640 р. Одним з найдивовижніших куточків міста є Обсерваторські гроти, які колись слугували оселею доісторичній людині. Зараз тут розмістився палеонтологічний музей.

Нова гавань у Фонтвіллі

Монакською вулицею Порт-Ньов можна потрапити в інше місто — Кондамін. Це діловий і промисловий центр країни, де мешкає майже половина її населення. Тут знаходиться переважна більшість підприємств, а у великих сучасних хмарочосах — банки, офіси, готелі й магазини. У затишній гавані міста — багато кораблів та яхт. На узбережжі розташована найбільша в країні водолікарня.

Собор Св. Миколая в Монако-Віллі

Вулиці Кондаміна непомітно переходять у вулиці Монте-Карло. Окрім славетного Палацу казино і безлічі ресторанів, кав’ярень і кабаре, тут знаходиться уславлений Оперний театр, побудований за проектом відомого французького архітектора Шарля Ґарньє, багато концертних залів, Музей витончених мистецтв, Палац конгресів тощо. Саме хвилястими вулицями і набережними цього міста проходить славнозвісна траса автоперегонів за «Формулою-1» — знаменитих ралі Монте-Карло.

місто Монте-Карло