Варто лише згадати назву цієї маленької північної країни, як передусім на думку спадають войовничі походи вікінгів, Гамлет — принц Датський, чудовий казкар Ганс Крістіан Андерсен, тендітна Русалонька на пристані Копенгагена, що невідривно вдивляється у морську далечінь... Це найстаріше в Європі королівство так і хочеться назвати казковим: затишні міста з чепурненькими будиночками, вкритими червоною черепицею, величні середньовічні заміси і фортеці, численні фіорди і лісисті рівнини, люди, яких за відкриту і веселу вдачу називають «скандинавськими італійцями», — усе це милує око і занурює в чарівний світ мрії та фантазії.

прапор Данії

Данія знаходиться в Північній Європі. Вона розташована на Ютландському півострові та 480 островах, що розкидані між Північним і Балтійським морями (до речі, майже 100 з них і досі безлюдні). Найбільшими островами є Зеландія, Фюн, Лолланн, Борнгольм, Фальстер та Мен. Загальна площа країни дорівнює 43,1 тис. км². До її складу також входять Фарерські острови та Ґренландія, проте вони мають своє державне самоврядування. На всій цій території мешкає 5,3 млн чоловік, таким чином середня густота населення складає 124 чоловіка на км². Столиця Данії — Копенгаген, де проживає 1,3 млн чоловік. Державною мовою є датська, оскільки данці складають 98% населення. Країна поки що відмовляється від введення євро, і грошовою одиницею тут залишається датська крона.

мапа Данії

Данія на мапі світу

В ясну погоду з датського берега поблизу міста Гельсінгера, де Зунд сягає завширшки лише 4 км, добре можна розгледіти узбережжя Швеції. Кожен день туди відходить чимало поромів. А до кордону з Німеччиною від північного краю Данії можна дістатися на автомобілі по швидкісному, обладнаному телефонами шосе всього за 4 години. Але найулюбленішим видом транспорту данців є велосипед, тому паралельно автострадам тут скрізь прокладені велосипедні доріжки.

Єдиний суходільний кордон відділяє Данію від Німеччини, усі інші — морські. На заході її омиває Північне море, на півночі — протока Скагеррак, на сході — протоки Каттеґат і Зунд, на північному сході — Балтійське море.

Датська держава не завжди була маленькою. Колись войовничі мешканці Ютландського півострова тримали у жаху населення всієї Північної Європи і неодноразово підкорювали собі сусідні, більші за розмірами країни. А найдавніші сторінки історії Данії пов’язані з кінцем льодовикової епохи: вже у VIII—VII тис. до н. е. на її теренах існувала прадавня германська культура люнгбю.

У V—VI ст. н. е. з півдня Скандинавського півострова сюди прийшли племена данів, від яких, мабуть, і утворилася назва країни. Проте існує й інша думка, відповідно до якої слово «Данія» (або датською мовою «Данмарк») перекладається як «лісова країна».

Починаючи з VIII ст., датські вікінги здійснили чимало морських походів, які значно сприяли розвитку торгівлі в країні. На своїх легких і швидкісних човнах вони заходили аж у Середземне море, дістаючись узбережжя Північної Африки. Переважна більшість цих походів мала суто грабіжницький, загарбницький характер. Вікінги не страхалися вступати у сутички навіть з могутніми феодальними державами: у 811 р. вони атакували армію імператора Карла Великого, а в 994 р. здійснили зухвалу облогу Лондона і захопили східну частину Англії, південь Швеції, германську землю Шлезвіґ та Норвегію. Завдяки цьому вже у першій половині X ст. на теренах сучасної Данії утворилася велика і міцна держава, якою правив Ґорм Старий, а потім його син Гаральд Синьозубий. Близько 960 р. він поширив у Датському королівстві християнство.

У перекладі з давньогерманської слово «вікінг» означає «мешканець затоки», що вказує на його панування над водною стихією. Дійсно, ці чудові мореплавці були здатні досягти супротивника швидше, аніж до нього долітала чутка про їхнє наближення. Це надавало грабіжникам зухвальства і сміливості. Проте, за словами відомого історика В. Ф. Ключевського, на Русі вікінги з’являлися «з іншими цілями і в іншому образі, ніж на Заході. Там дан — пірат, береговий розбійник. У нас варяг — озброєний купець». Ось чому в давньоруській мові слово «вікінг» перетворилося на «витязь» і означало «відважний і доблесний воїн».

Завойовницькі походи данів продовжувалися майже до кінця XIII століття. Вони спробували загарбати землі поморських слов’ян і Естонію, але утримати надовго ці території їм не вдалося. XIV ст. виявилося дуже неспокійним для Данії. Воно було сповнене боротьбою феодалів за королівську владу, міжусобицями, змовами, що призвело до послаблення держави. А після невдалої війни данців із Ганзою (торговим і політичним союзом північнонімецьких міст) німецькі купці набули права монопольної торгівлі з Данією. У 1397 р. королева Маргарита І спромоглася об’єднати скандинавські країни під егідою Данії у політичний союз. Але проіснував він недовго: першою з-під влади датських королів вийшла Швеція. Після цього країна довгий час потерпала від міжусобної війни, яка у 1536 р. завершилася релігійною реформою — прийняттям лютеранства.

У XVII ст. розгорілася датсько-шведська війна за панування на Балтійському морі. Вона закінчилася поразкою Данії, яка втратила всі території на півдні Скандинавського півострова і змушена була поступитися правами на Шлезвіг (вони були поновлені лише у 1920 р.). За часи правління Фредеріка III була втрачена могутність держави у зовнішніх стосунках, натомість зміцнена королівська влада, яка з 1660 р. стала спадкоємною.

Майже до другої половини XVIII ст. Данія залишалася другорядною європейською державою. Потім, завдяки розвиткові мануфактурного виробництва, пожвавленню зовнішньої торгівлі і багатьом аграрним реформам, становище почало змінюватися на краще. Та участь країни у Наполеонівських війнах на боці Франції знову негативно позначилася на її розвиткові: вона призвела до значних людських та матеріальних втрат. До того ж Данія змушена була поступитися Норвегією, яка підпала під владу Швеції. Проте політика соціальних перетворень у країні тривала. З 1830 р. тут було налагоджено масове виробництво зерна, яке експортувалося на європейські ринки, а з 1857 р. встановлено вільну торгівлю. Відбулися й значні політичні зміни: було введено систему місцевого самоврядування, а з 1849 р. Данія стала конституційною монархією. За короткий час країна перетворилася у найкрупнішого виробника високоякісної продукції тваринництва, насамперед молочних продуктів і бекону, основним покупцем якої стала Англія. Відповідно до цього у датській промисловості набули розвитку галузі з переробки сільськогосподарської сировини та риби, а також суднобудування.

У роки Першої світової війни Данія дотримувалася нейтралітету. На відміну від воюючих держав її економічне становище невпинно зростало. Вже напередодні Другої світової війни ця маленька країна давала майже третину усього світового експорту масла і половину — бекону. Датський уряд запроваджував курс, спрямований на побудову соціально забезпеченої країни.

Під час Другої світової війни Данія була окупована німецькими загарбниками, хоча й мала удаваний суверенітет. Після звільнення уряд країни продовжував політику орієнтування на західні держави, і в 1949 р. вона приєдналася до НАТО, відмовившись від свого традиційного нейтралітету. З кінця 50-х роках у валовому національному продукті почала швидко зростати частка промисловості, найбільшого розвитку набули електротехніка, електроніка та нафтохімія. Завдяки структурним змінам у господарстві Данія перетворилася з аграрної країни на індустріально-аграрну. З 1973 р. вона була прийнята до ЄЕС, а з 1993 р. стала членом ЄС.

Главою датської держави є королева (з 1972 р. — Маргрете II), а найвищим органом законодавчої влади — однопалатний парламент (фолькетинг), 179 депутатів якого обираються на чотири роки.

Данія — приатлантична країна, і морське оточення має великий вплив на її природу. Тут переважає рівнинна місцевість. Але серед відкладень, що залишилися на поверхні після льодовикового періоду, зустрічається чимало морен, пагорбів та западин, де утворилися невеликі озера. Східне узбережжя Данії дуже покраяне і багате на численні бухти. На всій території клімат переважно помірний, морський, без різких перепадів температур. Взимку тут тепліше (середня температура дорівнює 0° С), ніж у багатьох інших європейських країнах, а влітку немає спеки — середня температура становить лише +16° С. Найкращі кліматичні умови мають Фарерські острови, які перебувають під впливом теплої течії Гольфстрім. Середньорічна кількість опадів становить близько 800 мм.

Набережна в Копенгагені

Данія вкрита густою мережею малих річок з повільною, спокійною течією. Серед них майже немає судноплавних — навіть найбільшою рікою країни Гудено ходять лише туристичні пароплави. Подекуди ще залишилися незначні площі боліт, але більша частина заболоченої території давно осушена й перетворена на сільськогосподарські угіддя. Колись країна була вщерть вкрита великими лісовими масивами, від яких тепер мало що залишилося. Зараз традиційний датський пейзаж скоріш нагадує степовий, що перемежовується піщаними дюнами та штучно утвореними культурними ландшафтами. Серед нових лісових насаджень переважають дуби, буки та ялини. Останні широко експортуються в західноєвропейські країни до новорічних і різдвяних свят.

Суттєву роль у знищенні датських лісів відіграв надмірний випас худоби, через який вони перетворилися на верескові пустища. Навіть після заборони випасу за законом 1805 р. охорону лісових масивів налагодити не вдалося. Другою причиною їх зникнення вважається... оселедець. Річ у тому, що у Середні віки данці постачали його в багато країн Європи. Сіль для засолу оселедців тоді добували з морської води, розпалюючи під величезними казанами вогнища із смолистих сосен. Через те данці нерідко сумно жартують: «Оселедець з’їв ліси в країні».

Тваринний світ Данії під впливом господарської діяльності теж дуже змінився. Деякі види тварин, наприклад бобер, зовсім щезли, а кількість інших, таких як благородні олені, косулі, горіхові сплюхи, болотяні черепахи, значно зменшилася. Майже зовсім знищені хижі тварини: останнього вовка було вбито ще у 1813 р. Натомість у датські ліси були завезені лані та плямисті олені. Широко розповсюджені також лисиці, зайці, більш, дикі лебеді, фазани, сірі куріпки. Значного розмаху набуло штучне вирощування норки: 40% норкових шкурок, що потрапляють на світовий ринок, — з Данії. А в річках і озерах розводять таку кількість форелі, що вона поряд з морськими родичами — камбалою та оселедцем — приносить країні чималий прибуток.

В Данії приділяється велика увага охороні навколишнього середовища. Цією справою опікується спеціальне Товариство і Рада з охорони природи, яка діє на урядовому рівні. Для збереження морського узбережжя заборонено будівництво житла ближче ніж за 500 м від берегової лінії. В цій маленькій за розміром країні створено понад 50 заповідників, налічується більш ніж 300 природоохоронних об’єктів! Один з них — Парк Оленів — розташований неподалік від Копенгагена. 300 років тому це було улюблене місце королівського полювання. Тепер тут організований заповідник з багатою флорою та фауною. У передмісті столиці знаходиться й чудовий парк Баккен. Він створений 400 років тому і вважається найстарішим у світі.

Для сучасної Данії властивий швидкий розвиток промисловості. Проте більшість промислових підприємств і зараз головним чином пов’язана з переробкою сільськогосподарської продукції і виготовленням сільськогосподарської техніки. Крім цього, провідну роль відіграють суднобудування, виробництво продуктів хімії, електротехнічного обладнання та приладів точного машинобудування. Важливими галузями промисловості є також металообробка, виготовлення тканин, взуття, меблів.

Країна майже не має власних корисних копалин: тут є лише невеликі поклади торфу, бурого вугілля, природного газу, крейди, вапняку та граніту. Натомість вона багата на каолін — цінну сировину для порцеляново-фаянсового виробництва. Через відсутність паливно-енергетичної сировини Данія змушена купувати нафту та кам’яне вугілля в інших країнах, а електроенергію одержувати зі Швеції та Норвегії по підводних кабелях.

Широко відома за межами країни і датська порцеляна, яку можна відрізнити від виробів інших майстрів завдяки високій якості та улюбленим мотивам розпису — чайкам, вітрильникам, зграям диких лебедів та сільським ландшафтам.

замок Фредеріксборг

Данія — всесвітньо відома країна-суднобудівник. Тут виготовляються танкери, суховантажні судна, пасажирські лайнери, великі океанські пароплави, рефрижератори, морські пороми. За масштабами виробництва відзначаються корабельні фірми «Бурмайстер ог Вайн» у Копенгагені, де ще у 1912 р. було спущено зі стапелів перший у світі океанський дизельний теплохід. Це відкрило нову еру в історії суднобудування.

Основою економіки Данії залишається сільське господарство. За виробництвом сільськогосподарської продукції вона займає одне з перших місць у Європі. Рослинництво країни вирізняється високою агротехнічною культурою. Тут широко застосовується меліорація, значна увага приділяється селекційній роботі. Головними галузями тваринництва є м’ясо-молочне, свинарство і птахівництво. Корова вважається в Данії некоронованою царицею, оскільки саме на ній ґрунтується добробут країни. Тут розводять високопродуктивні породи корів: червону датську, чорно-строкату та джерсійську. Данія займає перше місце у світі з вивозу свинини, друге — з експорту масла і третє — з експорту сиру. Цікаво, що саме в Данії, а не в Швейцарії або Голландії, знаходиться єдиний у світі обеліск, зведений на честь масла та сиру. Він розташований у Копенгагені, неподалік від ратуші. Це величезна колона з бочок з-під масла, яку увінчують постаті двох вікінгів. А нещодавно датські кулінари виготовили незвичайний продукт — сир з риби, який за своїми смаковими якостями не поступається молочному, але потребує відповідних умов зберігання. Такий сир дуже до вподоби любителям славетно відомих марок датського пива «Туборг» або «Карлсберг».

Копенгаген. Ратушна площа

Відзначається Данія і значними досягненнями у галузі освіти, науки і культури. Це країна суцільної грамотності: з 1972 р. тут запроваджено дев’ятирічне навчання дітей з семирічного віку. Серед вищих навчальних закладів — п’ять університетів, найстаріший з яких, Копенгагенський, заснований у 1479 р. Видатним представником середньовічної науки був астроном Тіхо Браге. Він організував на острові Вен першу в Європі обсерваторію. Ще один датський астроном Оле Рьомер вперше визначив швидкість світла й виготовив декілька обчислювальних приладів, зокрема меридіанове коло. Датські вчені зробили вагомий внесок у розвиток біології та медицини, зокрема вивчення спадкоємності, радіоактивності, вітамінів, сироватки. Але особливо у науковому світі відоме ім’я Нільса Бора — одного з корифеїв квантової фізики, який за свої праці з будови атомного ядра одержав Нобелівську премію. Данія подарувала світові й оригінального філософа новітніх часів Серена К’єркеґора.

Русалонька

Г. К. Андерсен народився 1805 р. в містечку Оденсе в родині чоботаря. Дитячі та юнацькі роки його пройшли у злигоднях. Він написав багато віршів, п’єс і романів, але славу здобув саме творами для дітей. Письменник створив 156 казок, які перекладені понад 100 мовами світу. В столиці Данії йому споруджено два чудових пам’ятники, його ім’я носять бульвари, вулиці, театри і навіть... славетні датські бутерброди. А в рідному місті Андерсена діє єдиний у світі музей письменника. Герої андерсенівських казок— Русалонька, Гидке каченя, Стійкий олов’яний солдатик, Снігова королева, Кай та Герда — добре відомі малечі всього світу. А бронзова фігурка Русалоньки, створена у 1910 р. відомим скульптором Едвардом Еріксеном, стала справжнім символом датської столиці. Прообразами її були датська балерина Еллен Пріс та дружина митця — Елене. Двічі за всю історію існування пам’ятника невідомі злочинці намагалися понівечити бронзову красуню, але його відновлювали знову. І зараз, як і колись, морська царівна привітно зустрічає пароплави в столичній гавані.

Корабель вікінгів

Першим серед скандинавських письменників, що завоював європейську славу, був Людвіг Хольберг, якого називали «датським Мольєром». Саме він заклав основи датського національного театру. Та чи не найбільше в світі Данія відома як батьківщина великого казкаря Ганса Крістіана Андерсена і чудового скульптора Бертеля Торвальдсена.

Сучасна Данія — живе втілення андерсенівських казок. Щоб переконатися в цьому, досить лише прогулятися фантастичним парком Тіволі, відкритим ще у 1843 р. Він вражає численними яскравими атракціонами, безліччю кольорових китайських ліхтариків, величезною кількістю квітників зі 100 000 квітів, чудовими палацами та театральними майданчиками, штучними озерцями з лебедями і розкішними феєрверками. Це найпопулярніше місце відпочинку як дітей, так і дорослих. Але справжнім царством для малечі є парк Леголенд, що знаходиться в центральній частині півострова Ютландія. Це цілий світ в мініатюрі: тут їздять машини, плавають пароплави, працюють підйомні крани. І все це побудовано з 44 млн кубиків Лего. Діти можуть відвідати понад 50 атракціонів, ознайомитися з колекціями з 400 ляльок або 1400 механічних іграшок з усіх країн світу, подивитися лялькові вистави або захоплюючі шоу на піратській сцені і самі побудувати що завгодно з Лего.

Сонячна колісниця з Трундхольма

Данці дуже полюбляють свята. Після Нового року і Різдва найпопулярнішим тут є Масничний тиждень, який справляють на початку лютого. Масниця — справжнє роздолля для дітлахів —їм вибачають усі пустощі. Натомість діти, зазвичай, вранці піднімають своїх батьків з ліжка... березовими різками. А 21 лютого ввечері по всій Данії запалюють вогні на честь святого Петера, заступника моряків. У цей день бронзова Русалонька одержує особливо багато квітів, до неї приходять уклонитися всі ті, хто вирушає у далеку морську путь або чекає на повернення своїх близьких.

Эресуннский мост

У країні з багатовіковою історією лишилося чимало пам’яток давнини, які дбайливо зберігаються у більш ніж 50-ти музеях. Особливо славиться ними Копенгаген, який був обраний культурною столицею Європи 1996 р. Найкрупнішими датськими містами, що мають давню історію, є також Орхус, Оденсе та Ольборг.

Стара будівля Копенгагенського університету