Невеличка країна Панама здатна швидко перевтілюватися, змінювати обличчя. То вона гамірна і відкрита, а то — таємнича і стримана. Ось зона вільної торгівлі, надійні банки — і раптом — спокійно-неквапні індіанські провінції. Десь тут панували пірати і колоністи накопичували свої багатства. У Панамі можна годинами мандрувати заповідними стежками, милуючись буйними тропічними пейзажами, відпочивати на безлюдних пляжах. І навіть не згадувати про економічне серце країни — Панамський канал. А можна приїхати тільки заради нього або до банку у справах і навіть не помітити навколишньої краси.

прапор Панами

Панама, розташована на вузенькому перешийку, з’єднує два материки — Північну та Південну Америку, та два океани — Атлантичний (через Карибське море) та Тихий. Її невелика площа (77 тис. км²) вміщує дуже багато цікавого, колоритного.

Бальбоа — так називаються місцеві гроші. Бальбоа — так звали іспанського дослідника, який перетнув Панамський перешийок і першим вийшов до Тихого океану, охрестивши його «Південним морем». Однак у Панамі зовсім не обов’язково мати при собі бальбоа, поряд у вільному обігу давно перебувають долари США.

мапа Панами

Панама на світовій мапі

Центром країни, без сумніву, є рукотворна протока, що дає великі прибутки. Проте Панамський канал існує трохи менше ста років (незначний термін для історії), а країна живе набагато довше. У доколумбову еру тут мешкали, самостійно вирішуючи свої проблеми, різні індіанські племена. Кілька тисячоліть тому вони перейшли від збирання дарів природи до культурного сільського господарства — почали вирощувати кукурудзу. Цей злак, до речі, прийшов до нас саме з Нового Світу. Відкриття Панами здійснив у 1501 р. іспанський конкістадор Родріго де Бастідас, незабаром сюди навідався і Колумб. Через десять років почалася колонізація цих земель. У 1519 р. з’явилося місто Панама. Це сьогодні воно відоме як великий міжнародний порт з майже півмільйонним населенням, де багато офісів, хмарочосів, модних ресторанів та нічних клубів, а тоді про канал навіть не мріяли, проте все одно це місто посіло міцні позиції серед торговельних центрів. У колонії кипіла торгівля, на плантаціях працювали привезені з Чорного континенту раби, через її території вивозили золото й срібло — місцеве і «транзитом». Пірати теж не дрімали, споглядаючи багатство колонії і великі «золоті» потоки. Знаменитий англійський пірат Генрі Морган свого часу «відмітився» у місті Панама, зруйнувавши й пограбувавши його.

Столиця країни — місто Панама

Як іспанська колонія Панама входила до генерал-капітанства Гватемала, потім до Нової Ґранади (нинішня Колумбія). У 1821 р. мешканці Панами вирішили скинути іспанські пута і, повставши, ціною важких зусиль таки домоглися незалежності. Потім Панама об’єдналася з Колумбією, однак політика колумбійської влади викликала невдоволення у панамського населення. З XIX століття значно посилився інтерес США до цього стратегічно важливого перешийка. Зароджувалася ідея каналу, проте колумбійський уряд довго не давав згоди. США підставили плече панамським мешканцям і в 1903 р. допомогли їм здобути незалежність від Колумбії. Вони мріяли про свій зиск — занадто великою була спокуса контролювати майбутній канал, справжню водну золоту жилу, і вони здобули всі права на його будівництво і експлуатацію. У 1914 р. відбулося відкриття проекту століття — люди з’єднали Атлантику з Тихим океаном, перевершивши природу. Столиця країни Панама стала портом і швидко набрала обертів. Відтоді головною внутрішньою проблемою, причиною всіх політичних дискусій в країні став цей канал. Мінялися уряди, змінювалося ставлення до проблеми, переглядалися стосунки з США. До 1936 р. Панама була фактично під протекторатом Штатів, договори неодноразово переписувалися, однак сам канал залишався в руках американців. До 1978 р. зона каналу була окупована ними. Нова угода значно розширила права панамців на канал, проте від американської присутності остаточно не позбавила. У 1989 р. Штати, обурені панамським «свавіллям» (переміг небажаний для них президент), ввели до країни війська, що призвело до людських втрат і розрухи. Тільки у 2000 р. канал остаточно перейшов до рук Панами, і США передали всі права на нього. В останні роки політична ситуація в країні характеризується стабільністю, а економічна — постійним зростанням та поліпшенням добробуту майже тримільйонного населення.

Панамський канал щодня пропускає через свої води багато кораблів. Це дуже захопливе видовище. Причому тут немає ніякого хаосу, все працює дуже злагоджено. До обіду кораблі рухаються на Атлантику, після обіду — в бік Тихого океану.

Панамський канал виправдав сподівання. Він зміцнив економіку країни і дав роботу багатьом панамцям. Нині більшість міського населення зайнята обслуговуванням каналу або комерцією, що пов’язана з ним. Панама є значним фінансовим центром, куди приїздить багато бізнесменів, які зрозуміли, що гроші в банках цієї країни тримати вигідно.

Панамський канал

Торгівля має велике значення для країни, тут побудовано великі торгові центри. Місто Колон у 80-х роках стало одним із значних центрів вільної торгівлі, і нині виступає майже нарівні з Гонконгом. У цій вільній зоні працює кілька сот закордонних фірм. Звичайно ж, Панама входить до Всесвітньої торгової організації, ООН, Організації американських держав та ін. Для ще більшого розширення бізнесу в країні введено, нарівні з іспанською, другу державну мову — англійську.

Національний парк Дар'єн

Сільські жителі Панами, які звикли працювати на землі, як і століття тому, вирощують кукурудзу, бобові, фрукти, а також рис. Основною експортною культурою є банани, які тут дуже добре ростуть. Друге місце в експорті належить креветкам. Експортують також цукрову тростину, каву, какао, рибні консерви. Із корисних копалин на перешийку є нафта, золото, срібло, проте прибутки від них скромніші за ті, що дає країні «золотий» канал. Із промислових галузей найбільш розвинені нафтопереробна, харчова, хімічна, легка.

Панама має багаті запаси деревини, проте витрачає їх економно. Помірно ведеться заготівля цінного червоного дерева та кедру. Справді, якщо є інші джерела прибутку, навіщо псувати природу? Майже три чверті країни вкриті лісами з багатою флорою та фауною. Причому чверть усіх земель відведена під заповідники та національні парки.

Панама пропонує мандрівникам різні ландшафти на будь-який смак. Майже половина її території вкрита горами, які знаходяться в центральній частині, а узбіччя перешийку низинне. Найвища точка країни — вулкан Бару (3457 м), на який заповзятливі туристичні компанії організовують екскурсії. Схили гір вкриті лісами, а на сході країни відважних мандрівників чекають справжні джунглі.

Славнозвісні панамські капелюхи

Вражають і узбережні пейзажі. Протягом одного дня можна викупатися в Карибському морі і помилуватися хвилями Тихого океану. Чи тому, що туристів у Панамі не надто багато (хоча цей напрямок в економіці країна активно розвиває), чи пляжі тут довжелезні, але завжди можна знайти безлюдне місце і від усього відпочити. Проте насправді довго вилежуватися на пляжі не доведеться, адже слід подивитися і на колоніальні будівлі в столиці та інших містах, і відвідати заповідники, де живе багато звірів та птахів — лінивці і броненосці, папуги, мавпи, ягуари, а також майже цілий рік квітнуть дикі орхідеї. Всім їм так добре в теплому тропічному кліматі.

Національний парк Коїба

У Панамі можна легко потрапити в гості до індіанських племен. їх залишилося небагато — всього лише сім відсотків населення (більшість мешканців — метиси та мулати). Індіанці зберегли спадок предків: розмовляють своїми мовами, лише номінально визнають панівну релігію католицизм, займаються ремеслами, добре знаються на цілющих травах, проте не кожен згадає ім’я нинішнього президента республіки. На весь світ відома індіанська провінція Сан-Блас, де жінки місцевого племені обов’язково носять у носі золоті кільця. І це вважається вершиною краси.

місто Бокас дель Торо

Один із найцікавіших панамських заповідників розташований у кратері згаслого вулкана, який замовк понад мільйон років тому. Цей кратер є одним із найбільших на планеті, а його природний світ практично не має аналогів. Відвідувачі можуть побачити навіть таку дивовижу, як золоті жаби, що є символом країни, а також чудернацькі дерева з квадратною кроною та інші природні дива.

місто Давид

У культурі Панами все сплелося: яскраві латиноамериканські карнавали, індіанські прикраси, плетені корзини, світломузика дискотек. Її культура — це неповторний сплав звичок і традицій давніх жителів, іспанських колонізаторів, африканців, які працювали на плантаціях, французів, американців і навіть... китайців (усі вони брали участь у будівництві каналу). Дивна суміш, скаже хтось, а ми додамо: цікава, екзотична!

місто Лас-Таблас