Це королівство Південно-Східної Азії до 1949 р. було відоме як Сіам. Воно розташоване на півостровах Індокитай і Малакка, його площа становить 513,1 тис. км2. Адміністративно держава поділяється на 72 провінції (чангвати). Південне узбережжя Таїланду омивається Сіамською протокою, а південно-східне — Андаманським морем. Вузький півострівний виступ території країни відділяє Південно-Китайське море від Індійського океану. Таїланд межує з Лаосом, Камбоджею, Малайзією та М’янмою. Населення країни становить 60,6 млн чоловік. Таїланд є членом ООН і входить до Асоціації держав Південно-Східної Азії та Азіатсько-Тихоокеанської економічної конференції. Грошова одиниця — бат.
Існує вираз: «Якщо на світі справді є рай, то він знаходиться в Таїланді». І дійсно, це напрочуд гарна та привітна країна.
прапор Таїланду
Рельєф Таїланду досить специфічний, за його особливостями територія умовно поділяється на п’ять географічних районів: Північне нагір’я, Центральна рівнина, Північно-Східне плато, Південний Схід та півострівний Південний район. Північне нагір’я — це мішанина високих вапнякових гірських хребтів, серед яких — найвища точка країни, гора Інтханон (2600 м). Хребет Танентаунджі розділяє басейни рік Чаупхрая (Менам) та Сапуні. Тільки ближче до півдня гори стають трохи нижчими та поступаються місцем рівнинам. Ґрунти тут порівняно родючі, тому в міжгірських долинах існує землеробство; але головним товаром, що постачається цим районом, є все ж таки деревина. Щоправда, через це площа лісів на півночі значно скоротилася, і тому нині промислова лісозаготівля на державних землях заборонена.
Таїланд на мапі світу
адміністративна мапа Таїланду
Центральна рівнина займає значну частину території Таїланду. Вона простяглася на 400 км з півночі на південь та на 200 км із заходу на схід. Течії річок Чаупхрая, Мекхлонг, Бангпаконг та інших упродовж віків сприяли утворенню в цих районах родючих грунтів. Чаупхрая взагалі вважається постачальником рису для країни, вона є також важливим водним шляхом. Крім того, на цих землях вирощують цукрову тростину, маніок, кукурудзу. В економічному плані Центральна рівнина найбільше розвинена. Тут зосереджена велика кількість промислових підприємств, торговельних фірм, банків, транспортних об’єктів.
Сільська хижа на бамбукових палях
Північно-Східне плато (плато Корат) — це пагорбиста рівнина з середньою висотою 185 м. Тут протікають річки басейну Мун. Під час вологого сезону плато потерпає від надмірної вологи, а під час сухого — від нестачі води. Оскільки за таких умов вирощувати сільськогосподарські культури важко, цей район вважається найзлиденнішим у країні. Подолати економічну відсталість не вдається навіть за рахунок програм будівництва доріг, розвитку сфери соціального обслуговування та покращання системи водопостачання.
Південно-Східний район від іншої частини Таїланду відділяють гори Санкампхенг (на півночі) та ріка Бангпаконг (на заході). Колись тут буяли густі вологі тропічні ліси, бо кількість опадів у цих місцях завжди була досить велика.
Південний район знаходиться на перешийку Кра й доходить до кордону з Малайзією. В центрі його простягся хребет Пхукет, який розмежовує дві прибережні рівнини — західну та східну. Природно, що в цьому районі зосереджено чимало маленьких рибальських гаваней, а через місцеві порти Пхукет та Сонгкхла ведуться операції зовнішньої торгівлі. Головною продукцією півдня, крім риби, є каучук та олово.
Клімат країни — тропічний, і на більшій частині її території завдяки мусонам чітко розрізняються сухий та вологий сезони. Середня кількість опадів на рік становить 1000—1100 мм. Винятком є тільки Південний та Південно-Східний райони: там сезонні коливання опадів дуже незначні — за рік 2300—2500 мм.
Сухий сезон є особливо суворим на Північному Сході, де грунти без дощів зовсім пересихають і тріскаються, річки сильно міліють, а озера та ставки взагалі майже зникають, залишаючи по собі хіба що канави та болота.
Якщо розглядати клімат Таїланду з точки зору європейця, то в країні, можна сказати, панує вічне літо. Ще б пак! У грудні температура становить +24° С, а в квітні вона підвищується до 30° С! Тільки на крайній півночі країни протягом листопада — лютого ви можете відчути прохолоду. У цей час стовпчик термометра сягає усього +16° С.
Звичайно, такі погодні умови є найсприятливішими для існування буйної рослинності. Колись більшу частину території країни вкривали ліси; ще в 1961 р. їхня площа становила 53 % території. На жаль, нині їх площа скоротилася до 20%. Близько 70 % дерев, які ростуть у Таїланді, належать до листопадних порід. На півночі, в горах та поблизу кордону з М’янмою переважають вологі мусонні мішані листопадні ліси, які перемежовуються заростями бамбуку. Тут можна побачити ксилію рубанковидну, птерокарпус, тикове дерево та інші породи, що мають тверду деревину. Зустрічаються на півночі країни й дубові ліси, які на висоті понад 1000 м над рівнем моря поступаються місцем соснам. А в долині Мекхлонгу на заході та подекуди на південному сході трапляються вологі вічнозелені широколистяні мусонні ліси. Сухі мусонні зарості з бамбуку, колючих чагарників та низьких дерев непогано себе почувають на Центральній рівнині, на плато Корат та на західних високогір’ях. Вологі вічнозелені тропічні ліси — ознака півдня та південного сходу Таїланду. Тут зустрічаються панданус, бамбук, хопея, анізоптера, салове дерево, пальми, такьян та янг. Звичайно ж, усе це оповите ліанами. А на узбережжі розкошують мангрові зарості. Щоправда, такі «колоністи», як акація та евкаліпт, місцями витіснили «аборигенів», тим більше що останні дуже потерпають від вирубок.
Безсистемне знищення лісів та полювання призвели до того, що тваринний світ Таїланду значно збіднів. Щоправда, на територіях, які знаходяться під охороною, ще зустрічаються тигри, леопарди (зокрема дуже рідкісний димчастий), слони, бики гаур та бантенг, азіатський буйвол, сероу, чепрачний тапір, малайський та білогрудий ведмеді, мавпи, великий та малий оленьок, антилопи, олені замбар та мунтжак. Слонів і буйволів місцеві мешканці приручають та використовують у сільському господарстві.
Птахів у Таїланді напрочуд багато. Найчастіше зустрічаються чаплі, качки, білі пелікани, фазани, дикі кури, куріпки, павичі (в тому числі зелений), папуги, багато видів хижаків. Комах теж велике розмаїття. Тільки метеликів у Таїланді понад 600 видів! Представників плазунів у країні — кілька десятків видів, причому серед них багато отруйних.
Монастир Чалонг на острові Пхукет
Історики твердять, що предки тайців з’явилися на цих землях, переселившись з Південного Китаю. Протягом кількох століть майбутні володарі країни мігрували долинами річок, і в XI— XII ст. досягли меж кхмерської держави Камбуджадеша. Перші тайці, яких тодішні хроніки називали сіамцями, досягли високого рівня розвитку суспільної організації та культури. Вони досить швидко почали відігравати важливу роль у житті Камбуджадеша. Поступово сіамці вибороли незалежність і заснували на півночі Центральної рівнини власну державу Сукхотхай. Невеликі тайські князівства існували також у північному Таїланді, на півдні Центральної рівнини, на півдні Лаосу. Одне з них, Лопбурі, підкорило з часом і Сукхотхай, і південний Лаос, і південну Бірму, і більшу частину півострівного Таїланду. Формування тайської феодальної держави завершилося десь наприкінці XV ст. Але країна залишалася малозаселеною.
Європейці з’явилися в Сіамі у XVI столітті. Першими «ластівками» з Європи були купці: тайські королі підтримували торгівлю з Китаєм та Японією, але їх передовсім цікавила вогнепальна зброя. Оскільки в XVII ст. громадянські війни та збройні конфлікти в країні були досить частими, в них постійно брали участь іноземні комерсанти й авантюристи. Тривала боротьба п’ятьох претендентів на трон завершилася перемогою Пья Таксина. Але влада невдовзі змінилася, Прайя Чакрі переніс столицю країни з Аютті в Бангкок. Відтоді всі королі нової династії носять ім’я Рама (нині на троні Таїланду перебуває Рама IX). Необмежена влада королів заважала проведенню багатьох реформ. Тому в Сіамі нарешті конституційна форма монархії замінила абсолютну. Безкровну революцію в 1932 р. очолили чиновники та військові. Король, однак, зберіг свій вплив на сучасне суспільне життя: тайський монарх — голова держави і верховний головнокомандувач водночас. Виконавчу владу здійснює уряд на чолі з прем’єр-міністром.
У 1939 р. державу перейменували на Королівство Таїланд. Надалі країна пережила період громадянського правління, але конституційний лад не мав уже такої довіри з боку тайців, тому влада часто змінювалася. Чергові заворушення в країні в 1992 р. змогли пригасити лише завдяки втручанню короля Рами IX. А через п’ять років у Таїланді сталася економічна криза. Протягом останніх років уряд Таїланду формувався на багатопартійній основі. А от законодавчу владу здійснює двопалатний парламент (Національна асамблея).
Рисові поля в Чіангмай
У 1999 р. на території держави мешкало більше 60,6 млн чоловік. Чверть громадян країни живуть у містах. Близько 85% населення належать до тайськомовних народів. У Таїланді більшість жителів — тайці або сіамці (кхонтай, тай-нен), народ з групи тай. Значно менше тут китайців, лао, монів, кхмерів, малайців, каренів, акха, шанів, лісу, хмонгів (мяо) та інших народностей. Офіційною і літературною мовою в країні є центральний тайський діалект.
Державною релігією в Таїланді є буддизм південної школи тхеравада. Його сповідують 94 % місцевого населення. У столиці країни, Бангкоку, навіть знаходиться штаб-квартира Всесвітнього братства буддистів. Крім того, у Таїланді діють дві буддійські монашеські секти. Близько 4 % громадян є мусульманами (в основному, це малайці), в країні також живуть індуїсти, християни, сикхи, анімісти.
Панорама Бангкока - столиці держави
Економіка Таїланду базується на риболовлі та видобуванні корисних копалин. Надра країни багаті на кам’яну сіль, олово, марганець, залізо, цинк, свинець, вольфрам, вугілля, нафту, горючі сланці, газ, флюорит, дорогоцінне та напівкоштовне каміння. У державі непогано розвинені текстильна та харчова промисловості, постійно зростає випуск пластмас, фанери, цементу, автомобільних шин. А протягом останніх десяти років швидкими темпами розвивалися такі галузі промисловості, як електронна, нафтохімічна, ювелірна та складання автомобілів.
Основними статтями експорту в країні є комп’ютери та комплектуючі, трансформатори, ювелірні вироби, одяг, тканини, інтегральні схеми, продукція гірської та сільськогосподарської промисловостей, морепродукти. А імпортує Таїланд нафту, нафтопродукти, машини та обладнання.
Довжина залізничної магістралі в країні становить 4000 км, але більша частина перевезення припадає на автомобільний транспорт. Крім того, велике значення для внутрішнього сполучення має водний транспорт (його частка становить 60% перевезень). Найбільші морські порти — Бангкок, Саттахіп, Пхукет, Кантанг та Сонгкхла — здійснюють також міжнародні операції, а міжнародний аеропорт у Бангкоку підтримує повітряний зв’язок з багатьма країнами Європи, Азії, Америки та Австралією.
Звичайно, що столиця Таїланду, Бангкок (6,1 млн мешканців), є найбільшим містом країни. Серед інших великих міст — Чонбурі, який є центром чорної металургії та цукрової промисловості держави.
Острів Мак в Таїланді
Осередком політичного, економічного та культурного життя Північного Таїланду є Чіангмай — адміністративний центр однойменної провінції. За кількістю свого населення він поступається хіба що Бангкоку. Саме Чіангмай у давнину був столицею тайського королівства.
Накхонратчасима (Корат) — найбільший економічний та адміністративний центр сходу Таїланду, важливий транспортний вузол. Там же, на сході, швидкими темпами розвивається ще одне велике місто, яке є торговельним центром — Убонратчатхані.
На півдні країни, неподалік від кордону з Малайзією, на залізничній магістралі Бангкок — Сінгапур, знаходиться місто Хатьяй. Це — перевалочний пункт, через який продукція з каучукових плантацій Таїланду потрапляє до Малайзії.
Початкова освіта в країні є безкоштовною, але ніхто не компенсує місцевим жителям витрат на підручники, форму, транспорт. А вони виявляються значними, оскільки саме через це деякі діти вимушені кидати навчання. Середня освіта державою теж підтримується, але вона не є обов’язковою. Після закінчення школи місцеві жителі можуть отримати професійну підготовку в державних університетах, технічних, педагогічних та сільськогосподарських інститутах і коледжах.
Традиційна тайська архітектура
Якщо говорити про культурні цінності, то більшість З НИХ зосереджена в Бангкоку. Там можна побачити Золотого Будду, Лежачого Будду, Королівський палац та монастир Ват-По. Серед цікавих місць столиці — плавучий ринок, крокодиляча ферма, шоу слонів та серпентарій. Варто завітати також до острова Самуї. Тут найцікавішими пам’ятками є Великий Будда (15 м заввишки), Сад метеликів, акваріум, водоспад Намуанг, чудове озеро, де знаходяться дуже незвичні за формою фігури з каменю. Вони мають природне походження і недарма називаються Бабусею та Дідусем. За легендою, тут у давнину розбився корабель. Двоє старих, що були на ньому, загинули, а їхні тіла вода винесла до берега. Там двоє загиблих перетворилися на каміння. А ще на острові є храм Кунарам, де зберігається мумія монаха, померлого ще в 1973 році. Його тіло після смерті залишилося таким, як і за життя. Побожні тайці вирішили, що то — якийсь знак. Монаха всадовили в позу лотоса і помістили в храмі.
Храм Смарагдового Будди у Бангкоку
Особливу увагу привертають різновиди традиційного драматичного тайського театру: кон — пантоміми, що виконуються чоловіками-акторами в масках; лакон — там грають загримовані актори, які передають зміст дії жестами під музичний супровід; рабам — балетні інтермедії між актами драми; театри маріонеток та знаменитий театр тіней. До речі, один із тайських монархів, Рама VI (правив у 1910—1925 рр.), сам був драматургом, він переклав багато шекспірівських п’єс тайською мовою.
Ця казкова країна залишається й сьогодні такою ж незвичайною для європейця, як і сотні років тому. З цією країною, що була колись відома, як Сіам, нас пов’язує тепла згадка про походження породи котів, які колись були вивезені з цього прекрасного куточка світу. Подивишся в ясно-блакитні очі кота і згадаєш, що Сіам у перекладі означає «усмішка»...
Ват в Аюттхаї