Повне найменування країни — Республіка Ірак (Аль-Джумхурія аль-Іракія). Вона знаходиться у Південно-Західній Азії. Загальна площа країни становить 444 тис. км2. Кількість населення— 23,2 млн людей. Столиця — Багдад (4,5 млн мешканців). Головні адміністративні одиниці Іраку — мухафази (провінції). Вони поділяються на кази (округи) і нахії (райони). Усього налічується 18 мухафаз, три з яких — Дахук, Ербіль і Сулейманія — створюють Курдський автономний район на півночі країни. Державною мовою в Іраку є арабська, а грошовою одиницею — іракський динар.
прапор Іраку
Відповідно до біблійного переказу, земний рай перших людей до гріхопадіння зрошувався чотирма річками, пойменованими в другому розділі БСниги Буття. Якщо місцезнаходження річок Фісона і Геона залишається поки що нез’ясованим, то положення Євфрату і Тигру не змінилося, тому можна думати, що рай знаходиться в межах Іраку. Можливо, саме тому сюди з давніх часів приходили різні племена і створювали могутні держави.
Ця земля колись звалася Межиріччям, або Месопотамією. Тут існували великі царства — Вавилонське, Аккадське (воно було більшим за Давній Єгипет), Ассирійське, Ур. Ще й досі туристи можуть побачити палац Навуходоносора II, ворота Іштар... Межиріччя — один з найдавніших культурних та сільськогосподарських центрів у світі.
мапа Іраку
Ірак на мапі світу
На межі IV— III тис до н. е. в Месопотамії з’явилися перші зрошувальні системи. Тут збереглися документи, у яких відбиті події, які в Біблії називають Великим потопом (люди жили на цих землях задовго до нього). Перша збірка законів була складена близько XXIV ст. до н. е. І, нарешті, саме тут мешкали давні шумери, які створили знаменитий ієрогліфічний алфавіт, який став однією з найцікавіших загадок для сучасних учених. Це письмо, яке іноді називають клинописом, проіснувало близько трьох тисяч років і стало основою алфавітів сусідніх країн.
У VII ст. на землі, що нині входять до складу Іраку, прийшли араби. Вони принесли свою писемність, свою мову та релігію — іслам. Майже тисячу років після цього Ірак розвивався як мусульманська держава. Потім, із XVII ст. до кінця Першої світової війни, він входив до Османської імперії. Після війни іракські землі були окуповані англійцями, згодом було створено королівство Ірак, яке цілком залежало від Великої Британії аж до 1958 року. Молода держава, яка стала республікою, виявилася дуже неспокійним сусідом. Ірак конфліктував з Іраном, намагався захопити сусідній Кувейт, але після воєнної операції багатьох країн (на чолі з СІЛА), яка мала назву «Буря в пустелі», був змушений вивести війська з Кувейту. Зовсім недавно історія повторилася: війська США знову вторгайся до Іраку, на цей раз — у зв’язку із боротьбою з міжнародним тероризмом. Нині країна поступово відроджується.
Одна з числених демонстрацій протесту проти військової присутності США в країні
Велику частину території Іраку займає Месопотамська низовина, що знаходиться між річками Тигр і Євфрат; у місці злиття цих річок і впадіння в Перську затоку утворилися болота. На півночі і північному сході країни лежать хребти Вірменського та Іранського нагір’їв. Найвища гора знаходиться на Іранському нагір’ї — Хаджі (3600 м). На захід від Євфрату розташована Сирійська пустеля, яку перетинають численні русла пересохлих річок. Головні річки країни — Тигр і Євфрат, крім того, важливими річками є притоки Тигру — Дияла, Великий Заб і Малий Заб. Євфрат і Тигр можна назвати річками-близнюками, оскільки, беручи початок на Вірменському плоскогір’ї недалеко одна від одної, вони лише тимчасово розходяться в протилежні боки, пробиваючись через гірські хребти на Месопотамську рівнину, куди виходять — Євфрат на захід від гори Мазіус (нинішнього Караджа-дага), а Тигр на сході від неї. З цього моменту, не маючи більше перешкод на своєму шляху, вони прямують одна до одної. Обидві річки зливаються біля Гурни, звідки з’єднані води Євфрату і Тигру, вже під новою назвою Шатт-ель-Араб, могутнім і величним потоком течуть у Перську затоку.
Вуличний торговець
Клімат на більшій частині Іраку субтропічний, на півдні — тропічний. На клімат країни впливають три зони, на стику яких вона перебуває. У гірській частині — клімат гірських країн, у низинній — на клімат впливає Індійський океан, у пустельній же зоні — клімат Сахари. Більш приваблива частина Іраку — Мосульский район, тобто гірський район на півночі країни; низинна ж частина з її високою температурою не дуже сприяє існуванню через клімат. У Багдаді температура в серпні в тіні сягає до +50° Є. У Басрі температура вище 40° Є тримається не менше восьми місяців на рік. У межах рівнин середня температура січня — від +7° до +11 С, липня — від +32° С. Сніг у Багдаді випадає рідко. Узимку в горах Іракського Курдистану сніговий покрив буває до 4 м, обвали і зсуви набувають великих розмірів. До кліматичних особливостей Іраку слід віднести і такі явища, як міражі і фата-моргана, характерні для Африки (Сахара). Бувають роки, коли вітри, що дмуть із моря, женуть воду в Шатт-ель-Араб, унаслідок чого в Месопотамії трапляються катастрофічні повені, що іноді руйнують залізничні колії. Головні вітри — це самуми, північний і північно-західний. Північно-західний самум дме з травня протягом 60 днів майже безупинно.
свято Курбан-байрам
У фінікових садах Іраку (переважно, у Багдаді) водиться звірок, дуже схожий на єгипетського іхневмона, але набагато менших розмірів, із красивішою шкуркою і більш довірливий — скоріше стає ручним. Туземці називають його фініковим пацюком, хоча звірок цей не живе на пальмах і не їсть фініків, а харчується він дрібними ссавцями, зміями, земноводними і, між іншим, свійською птицею.
Флора Іраку надзвичайно різноманітна — залежно від широти, висоти та інших умов місцевості. Але переважають фінікова пальма, очерети й однолітні рослини. Ліси з диких чинар, тополь, смоківниць, шовковичних і тамарискових дерев, що покривали ще на початку XI ст. береги Євфрату і Тигру, нині зовсім зникли, особливо з узбережжя Тигру.
Обідній стіл в Іраку
Унаслідок знищення лісів тваринний світ Іраку втратив багатьох своїх представників. Так, безгривий лев, який своїм риканням ще 50 років тому наводив уночі жах на пасажирів суден, що ходили по Тигру, нині зробився вже легендарним. У XVIII ст. в країні ще водилися білі мурахи чи терміти, завезені сюди на кораблях з Індії. Терміти, обравши своїм улюбленим місцеперебуванням комори, у яких зберігалися мануфактурні вироби, знищували дощенту цілі стоси товарів на дерев’яних підмостках, ніжки яких потопали у товстому шарі солі, що покривала підлогу цих комор. Тому зникнення цього виду комахи мешканці Іраку сприйняли як позбавлення від лиха.
Тваринний світ сучасного Іраку небагатий. У степах і напівпустелях водяться газель, шакал, смугаста гієна. Дуже поширені гризуни і плазуни, в тому числі варан і отруйна змія кобра. По берегах рік селяться багато водоплавних птахів. Щодо хижаків пернатого царства, то їх тут представляють різні види соколів, яких араби дресирують для полювання за дрохвами і газелями. Справжнім лихом для Іраку є комахи, особливо комарі й москіти, рознощики малярії та інших захворювань. Води Іраку населяють різні породи риб. Акули влітку заходять у Шатт-ель-Араб і піднімаються навіть до Багдада.
Іракці
Ірак — аграрно-індустріальна країна. Основа економіки — видобуток нафти. Основні запаси її зосереджені в околицях Кіркука і Ханакіна в передгір’ях Загросу, на півдні в районі Басри і на півночі біля Мосула. Є родовища кухонної солі, залізної руди, мідної руди, сірки. Виявлено також срібло, свинець, цинк, хром, марганець, уран. Ірак має величезні запаси таких будівельних матеріалів, як мармур, вапняк, кварцовий пісок, доломіт, гіпс, глина тощо. До важливих галузей промисловості належать металообробна, електроенергетична, газова, цементна, текстильна, електротехнічна і харчова промисловість, виробництво синтетичного волокна, збирання вантажівок, автобусів і моторів.
Мусульмани ведуть своє літочислення з 622 року, коли пророк Мухаммед тікав, переслідуваний своїми ворогами, з Мекки в Медину. Кожен місяць прийнятого тут місячного року має 29 діб, тому дати всіх свят пересуваються в кожному році на 11 діб назад. Більшість іракців дотримуються мусульманського посту на місяць рамазан. Під час посту не дозволяється їсти, пити і курити доти, доки «чорну нитку не відрізниш від білої». У рамазан робочий день скорочується на годину. Після закінчення посту відзначається свято рамазан.
Інше важливе мусульманське свято курбан-байрам — свято жертвопринесення. Воно триває чотири доби, в цей час державні установи не працюють. Головний ритуал — принесення жертви (звичайно ріжуть верблюда чи барана). Свято це виникло в арабів-кочівників, що поклонялися силам природи, піддобрювали жертвою злих духів.
страва Баба гануш
З інших свят відзначаються мусульманський Новий рік, який відповідно до місячного календаря припадає на різні дати астрономічного року, день народження пророка Мухаммеда (маулюд) — 12 числа місяця раби-аль-авваля, свято мірадж (у пам’ять подорожі Мухаммеда на небо) — 27 числа на місяць раджаба. Ці свята офіційно є неробочими днями. Щотижневе мусульманське свято — п’ятниця.
Протягом кількох десятиліть населення країни збільшувалося швидкими темпами у зв’язку з високим природним приростом. За останніми оцінками, 42 % жителів становили діти до 15 років, 55 % — віком від 15 до 65 років і 3 % — 65 років і більше. Три чверті населення країни становлять араби, близько 18 % — курди, 7 % припадає на туркменів, ассирійців, вірменів та інші невеликі етнічні групи.
Висячі сади Семіраміди — Вавилон (реконструкція)
Найпоширеніша мова — арабська, якою користуються в державних і освітніх установах. Курдська мова, якою говорять на півночі країни, теж має статус офіційної. Переважна більшість жителів Іраку (95%) сповідує іслам і входить до громад імамітів і сунітів. У країні знаходяться багато святинь імамітів: в Ен-Наджафі, Кербелі, Самаррі та Ель-Казимії (один з міських районів Багдада). Християнство сповідує 3 % населення.
Початкове шкільне навчання обов’язкове для всіх дітей з шестирічного віку. Триває воно протягом шести років і закінчується іспитами, на підставі яких учні переходять до середньої школи, яка має два трирічні ступені. Після закінчення середньої школи молоді іракці можуть продовжити навчання в технологічних інститутах чи університетах. Ірак має шість університетів: три в Багдаді і по одному в Басрі, Мосулі та Ербілі.
Іракський музей у Багдаді зберігає унікальні археологічні колекції. Разом із великою бібліотекою, яка йому належить, ця установа є основним центром археологічних та історичних досліджень. Крім того, в столиці функціонують Музей арабських старожитностей, музеї сучасного мистецтва, етнографічний і природно-історичний. Але під час останньої війни музеї були пограбовані. Нині деякі експонати скуповують у населення, щоб поповнити колекції.
іракська мечеть