Ця країна Карибського басейну майже не рекламує себе. Її ім’я відоме далеко не всім. Як далеко не всім по кишені поринути в її ідилічний затишок, знайти бажане усамітнення та спокій на одному з мальовничих островів. Тут полюбляють відпочивати знаменитості і всі ті, хто може зняти або й купити цілий острів, де не буде нічних клубів та магазинів. На маленьких «острівцях щастя» є спокуса відкласти телефон і забути про нього, закинути діловий костюм та вечірню сукню. Ці вишукані острови слугують обраним, справжнім аристократам, які можуть гідно оцінити свій спокій і гідно оплатити його. Втім, аристократи полюбляють тільки Ґренадини, а на Сент-Вінсенті можуть відпочити і «прості смертні».
прапор Сент-Вінсент і Ґренадини
Невеличка держава Сент-Вінсент і Ґренадини лежить на Малих Антильських островах. Острів Сент-Вінсент є «серцем» країни. За ним шлейфом тягнеться ланцюжок малих, маленьких і малесеньких островів архіпелагу Ґренадини. Із Сент-Вінсентом в одну країну поєднані понад три десятки острівців, що лежать у північній частині цього архіпелагу. Кожний острів Ґренадин — це перлина в красивому та дорогому намисті відпочинку. Назви всіх острівців не перелічити, але можна сказати, що їх об’єднує краса природи й сила ненав’язливого першокласного сервісу. Всі ці маленькі шматочки суходолу — лише невеличка частина площі країни (389,3 км2), з якої найбільший острів Сент-Вінсент займає 344 км2.
Пагорбкуватий рельєф є характерною рисою острова Сент-Вінсент. Вище за всіх здіймається діючий вулкан Суфрієр (1234 м). Останній раз він вибухнув у 1979 р. і незабаром може знову виплюнути гарячу лаву. Ця вогняна гора — найвища точка країни. Вулкан є окрасою скелястих пейзажів сходу, що поступаються на заході спокійній замріяності пологих пляжів. Численні річки, струмочки та водоспади нікого не залишать байдужим. Колоритними є і ділянки справжніх джунглів, цікавими — колоніальні собори та інші будівлі. Тропічний пасатний клімат зустріне майже постійною температурою у +27° С. Одна неприємність: як і на інші Карибські острови, сюди досить часто навідуються сильні урагани, і з червня до жовтня триває дощовий сезон.
Поселення на Ґренадинах
У деяких місцях (це переважно стосується Сент-Вінсенту) трапляються ділянки чорних пляжів, що їх забарвив вулканічний попіл. Однак і інших пляжів та затишних місць у країні не бракує, тим паче що Ґренадини саме на цьому і заробляють гроші.
Узбережжя Сент-Вінсенту
Сент-Вінсент і Ґренадини — притулок численних видів пернатих. Причому є серед них і такі, яких в інших місцях не зустріти. Ці острови чимось притягують рідкісних птахів, орнітологічні заказники є гордістю місцевих вчених і предметом заздрості їхніх колег із інших країн. Тут живе яскравий рідкісний папуга амазон сент-вінсентський, вимираючий підвид дрозда і багато інших птахів.
вулкан Суфрієр
На Сент-Вінсенті життя вирує не тільки на пляжах і не тільки навколо (і задля) туристів. Це передусім економічний та адміністративний центр країни зі столицею Кінґстауном (близько 20 тис. мешканців), неподалік від якої розташований великий міжнародний аеропорт. На Сент-Вінсенті розвинене й сільське господарство. Слід наголосити, що ця острівна країна відома як найбільший виробник маранти, типової місцевої рослини, з якої отримують крохмальне борошно аррорут. Його вже багато років успішно використовують у кондитерському виробництві. Окрім маранти, із Сент-Вінсенту і Ґренадин експортують банани, продукти кокосової пальми та цукрову тростину. Тут вирощують тютюн, шоколадні та кавові дерева, кукурудзу, овочі. Риболовство і тваринництво задовольняють внутрішні потреби. Промисловості країни не належить провідне місце в економіці. Досить багато тут переробних підприємств (виробляють аррорут, бавовну, пальмове волокно), текстильних фабрик та цементних заводів. Є й обов’язкові для Карибів заводики з виготовлення рому. Однак найбільш розвинена сфера обслуговування. Більшість остров’ян займається саме цією прибутковою справою. Якщо на головному острові, красивому, але не надто спокійному, раді всім туристам, то маленькі острови-перлини чекають на багатих та знаменитих, з яхтами та солідними кредитними картками. Або з готівкою (місцеві гроші — східнокарибський долар, проте і від американських його різновидів тут скоріше за все не відмовляться).
острів Бекія
Серед Ґренадин є й приватні острови. Господарі використовують їх як дачу або заробляють на них гроші. Культ спокою тут є майже священним. Так, на деяких островах навіть для виклику прислуги телефонів не передбачено (нащо псувати таку дорогу тишу?), а використовується система сповіщення за допомогою прапорів. Наприклад, піднятий над будинком червоний прапор означає «не турбувати», жовтий — «потрібен обслуговуючий персонал» тощо.
підводні сади
Туристи на цих островах намагаються забути про всі проблеми і повністю віддатися відпочинку, а місцеві жителі виїжджають за кордон у пошуках кращої долі. Всього на островах мешкає понад сто тисяч людей, і переважно це нащадки африканських невільників, що їх завезли європейці. Ці горді люди не тримають зла на європейців, проте поводяться з ними досить стримано. Адже свого часу вихідці зі Старого Світу принесли на ці землі багато страждань. Острів Сент-Вінсент був відкритий Колумбом у день Святого Вінсента (28 січня) 1498 р. Індіанці кариби, які населяли ці території, ні про якого Вінсента не чули і чути не хотіли, як не хотіли й бачити «блідолицих» на своїх землях. Але два століття протистояння виснажили аборигенів і значно зменшили їхню кількість. А потім було ще два століття (XVII—XVIII) боротьби, цього разу між Британією та Францією. У ті часи було завезено багато рабів, вони працювали на плантаціях цукрової тростини, індиго, тютюну. Версальська угода 1783 р. «віддала» Сент-Вінсент у розпорядження Туманного Альбіону. Англійці активно експлуатували його родючі землі, а маленькі Ґренадини залишалися якось осторонь економіки. У 1958—1962 pp. майбутня країна входила до складу Вест-Індської федерації. У 1969 р. Сент-Вінсент і Ґренадини отримали статус асоційованої з Британією держави з правом внутрішнього самоврядування, а через десять років стали незалежною державою. За формою правління вона є конституційною монархією. Глава держави — королева Великої Британії, представлена тут генерал-губернатором. Законодавча влада належить однопалатному парламенту.
форт Charlotte
Столиця Кінґстаун — гарне місто з багатою історією та цікавою архітектурою. Будували його англійці. Місцеві будинки зберегли риси колоніальних часів і запрошують на традиційний британський чай о п’ятій. Але про те, що це все-таки не англійське місто, відразу ж нагадають обурені папуги на гілках екзотичних дерев.
традиційний карнавал
Нині Сент-Вінсент і Ґренадини входять до Британської Співдружності. їхні мешканці говорять англійською мовою і сповідують християнство. Країна є також членом ООН, Організації американських держав, Карибської спільноти та Організації східнокарибських держав. Проте тут чекають на відвідувачів не тільки з найближчих американських країн, а й з усього світу. Хоч би звідки був турист, на цих островах йому будуть раді. Особливо якщо він заможний і хоче відпочити, як аристократ.
страва булджол