Хто з нас не мріяв поїхати в далеку подорож за сім морів, побачити вічнозелені пальми і райські острови, покуштувати екзотичні фрукти щойно з гілки, відчути себе мисливцем за скарбами і зануритися в оксамитові хвилі, які колись носили по морю піратські шхуни? А потім повернутися і на запитання, що стало вже майже риторичним: «А чи були ви на Багамах?», з чистою совістю відповісти: «Були!» Багами — одна з найбагатших країн регіону, символ розкоші й успіху. Чудові пляжі, пишна рослинність, мальовничі коралові рифи, м’який клімат роблять Багами одним з найпрестижніших і найпопулярніших зимових курортів у Західній півкулі.
прапор Багамських островів
Жителі островів, молодші 15 років, становлять 28,8% населення, старші 65 років — 5,8%. Густота населення на квадратний кілометр — приблизно 21,4 чоловік.
Багамські острови, чи, інакше, Співдружність Багамських островів, розташовані в західній частині Атлантичного океану, на південний схід від півострова Флорида. Багамський архіпелаг включає понад 700 островів, з яких населені тільки 30. Здебільшого це маленькі острови і являють вони собою коралові рифи. Це — найпівнічніші острови Карибського басейну. їх загальна площа — 13,9 тис. км2. Найбільші острови — Великий Багама, Андрос, Ельютера, Великий Абако, Нью-Провіденс, Великий Інаґуа. Народу на островах мешкає небагато — 297,48 тис. чоловік.
Багамські острови на світовій мапі
мапа Багамських островів
Острови височать щодо рівня океану від кількох метрів і десь до 60 м. Найвища точка країни — гора Алверніа Кет. Її висота всього 63 м. Рельєф островів досить рівний. На берегах, звернених у бік океану, простежується серія морських терас. На західному узбережжі є багато солоних лагунових озер і мангрових боліт. Місцями вздовж узбережжя тягнеться смуга піщаних пляжів. На островах дуже поширені карстові явища і форми рельєфу, тому річок на архіпелазі немає, але багато карстових озер. Джерел прісної води тут украй мало.
Часом, коли потужні прісноводні джерела містяться недуже глибоко, прісна вода, піднімаючись угору, створює в щільній морській воді своєрідні воронки. Одна з них є на сході від Флориди (тобто на північний захід від Багамів). Уявіть собі велику «чашу» прісної води діаметром 30 м серед неозорих вод Атлантичного океану. Цей прісноводний колодязь позначений на всіх морських картах, і кораблі часом поповнюють з нього запаси прісної води.
Державна мова Багамських островів — англійська, але самі багамці розмовляють нею з місцевим акцентом, до того ж використовуючи слова, що прийшли до них з мови індіанців аравак, а також африканських мов. Тож якщо схочете порозумітися з місцевими жителями, доведеться скористатися послугами перекладача.
Пляж на острові Великий Ексума
Як будь-який поважний курорт, Багами мають тропічний і субтропічний клімат. Західне узбережжя омивається теплим Гольфстрімом, з південного сходу постійно дме м’який екваторіальний вітер. Тому взимку температура рідко буває менша + 15° С, а влітку вона не вища +30° С. Температура моря (точніше, океану) в зимовий період — зазвичай близько +23° С, а влітку — близько +27° С. Найбільша вірогідність опадів — з травня по жовтень, хоча чітко визначеного сезону дощів тут немає. Зате доволі часто на островах бувають тропічні урагани. Оскільки острови розкидані на досить великій площі, руйнівна дія ураганів позначається на кожному острові в середньому раз на дванадцять років.
У багамській рослинності переважають кактуси і алое. На більшості островів споконвічно домінували тропічні ліси. Але вони загинули, і на їх місці ростуть низькорослі чагарники. Там, де ліси збереглися (на островах Андрос, Великий і Малий Абако, Великий Багама), розповсюджені такі цінні породи дерев, як червоне (махагоні), кампешеве і залізне дерево, а також карибська сосна. В широколистих лісах у достатній кількості ростуть бугенвілея, жасмин, орхідеї та інші рослини з красивими квітами, що ніжно пахнуть. На деяких островах створені штучні посадки казуарини, махагоні і низки хвойних тропічних порід.
У західних водах біля Багамів мешкає риба-плазун — крокуючий зубач. Це амфібія, яка пересувається зі швидкістю приблизно півметра за хвилину, але може «прогулюватись» на відстань до 200 м від води.
острів Андрос
Тваринний світ Багамських островів досить бідний. Ссавців дуже мало, з них найчисленнішими є кажани. Із земноводних багато жаб, з плазунів — ящірок та змій. У фауні островів переважають птахи, зокрема перелітні з Північної Америки, які залишаються зимувати. На болотах і в межах лагун мешкають фламінго, пелікани, чаплі та інші водоплавні. Багато термітів, москітів та інших комах. У прибережних водах, біля рифів, водиться чимало видів риби, в тому числі атлантичний парусник, баракуда, макрель та інші. Зустрічаються також морські черепахи.
А ще тут водиться риба-бігун (латинською мовою — «кларіасбатрахус»), мальків якої в 1965 р. завезли з Індії до Флориди і яка нині стала справжнім лихом не тільки для місцевої фауни, а й для сусідніх регіонів Центральної Америки. Як і всі риби-амфібії, вона може дихати додатковим органом, що нагадує легені. Риба мандрує суходолом переважно вночі або під час дощу й здатна без перепочинку подолати відстань до 500 м. Тіло її подібне до вугра, а голова нагадує нашого сома, тільки дещо менша. Цю рибу називають ще й індійським сомиком.
Риба-бігун — розбишака. На суші вона вступає у бійку навіть із собаками! Там, де з’являється цей «індійський гість», невдовзі зникають усі цінні види риб. Помічено, що навіть хижа піранья, яка ходить косяками в річках Південної Америки, втікає від риби-бігуна. Вчені ще не знайшли ефективних засобів для знищення цього хижака.
острів Ельютера
Асортимент корисних копалин на Багамах обмежений вапняками та арагонітом (чистий карбонат кальцію). На шельфі Багамських островів знаходиться його найбільше у світі родовище. Також тут випарюють сіль з морської води на островах Лонг-Айленд і Великий Інаґуа.
Сільське господарство в країні обмежене нестачею придатних земель на густозаселених островах (обробляється лише один відсоток земель) і забезпечує приблизно 25% потреб країни у продовольстві. В дрібних напівнатуральних господарствах вирощують головним чином овочі, у більших — ананаси, банани, манго, цукрову тростину, цитрусові, кокосову пальму. Розвинене птахівництво. В прибережних водах ведуть невеликий за обсягом промисел лангустів, морських губок та перлів.
Столиця Багамських островів — Нассау. Місто назване на честь англійського короля, за якого Багами відвоювали в іспанців і який походив з голландської династії Нассау і родове гніздо якого знаходилося в сучасній Франції. Ще до Другої світової війни столиця Багамів стала невеликим туристичним центром, а після війни кількість готелів збільшилася в кілька разів. Нассау — столиця держави, в якій відсутні будь-які податки. Тому сотні банків, кредитно-фінансових установ та фірм США, Канади, Великої Британії та інших держав мають тут свої відділення. Головний порт Нассау може приймати великі океанські кораблі і має також чималу природну гавань, захищену від вітру і хвиль, та безліч якірних стоянок для яхт і маломірних суден.
У Нассау є музей, присвячений рабству на островах. Він розташований в будинку, де свого часу проходили аукціони рабів.
Бей-стрит — головна вулиця Нассау
Збереглися і три форти: Фінкасл, Шарлот і Монтеню. Найцікавіший з них — Фінкасл, побудований у вигляді колісного пароплава губернатором Данмором в 1793 р. та нескромно названий на честь свого баронського титулу. Він розташований на високому пагорбі, і три його гармати, що збереглися, тепер уже миролюбно, дивляться на гавань, де замість легкокрилих вітрильників нині велично красуються круїзні кораблі.
На Бей-стрит — це головна вулиця Нассау — є місце, яке неодмінно потрібно відвідати, щоб краще зрозуміти цю країну, — Стро Маркет (Солом’яний ринок). Під великим навісом уздовж корабельного причалу розмістився місцевий речовий ринок. На довгих лотках купами розкладені майки з багамською символікою, вироби місцевих майстрів з дерева й кераміки, ювелірні прикраси. Причому все це ремісники продовжують творити прямо тут же, під навісом.
Однією з найяскравіших урочистостей, що збігаються зі святкуваннями Нового року та Різдва, є фестиваль Юнканоо. Це й карнавал, і театралізована хода, і народні гуляння одночасно. Учасники демонструють фантастичні костюми. Цікавою розвагою є регата, що її проводять у квітні в гавані Єлизавети, та Гумбей Саммер, а ще фестиваль, який влаштовують для туристів у червні.
Але так було не завжди. Споконвічними мешканцями островів були індіанці аравак. Однак іспанці вивезли понад 40 тисяч індіанців для роботи в шахтах і добування перлів на інші острови. Внаслідок цього Багами з часів відкриття їх Колумбом були майже безлюдними протягом 135 років. Британці вперше оселилися на островах Ельютера і Нью-Провіденс у 1647 р. і завезли сюди чорних рабів для роботи на бавовняних плантаціях. На початку на британські поселення часто нападали іспанці. Ці острови були притулком для розбійників і піратів.
Будинок митниці на атолі Бімині
З 1670 по 1717 pp. Багами були під управлінням британської колонії Кароліна. У 1776 р. під час американської революції Нассау був узятий американськими військово-морськими силами. У 1782 і 1783 pp. островами тимчасово заволоділа Іспанія. У 1787 р. Багами стали британською колонією.
У 1834 р. рабство на островах було скасовано і раби звільнені. Економічний спад та епідемія холери в центральній частині архіпелагу, що сталися по тому, стали причиною значного скорочення населення. Нормальне життя тимчасово поверталося на острови двічі. Під час Громадянської війни у США 1861 — 1865 pp. вони стали базою життєзабезпечення Конфедерації, чиї судна доставляли з Багамських островів промислові товари і вивозили звідти бавовну. А також у період дії американського «сухого закону» 1920—1933 pp., коли острови перетворилися на справжній центр для контрабандної торгівлі ромом.
Парламент Багам, розташований в центрі міста Нассау
У роки Другої світової війни Багами перебували під управлінням герцога Віндзорського, який заради одруження на американці зрікся престолу і титулу короля Едварда VIII і став багамським губернатором. Американські війська використовували Багами як військово-повітряну базу і для боротьби з нацистськими підводними човнами, що діяли в районі Карибських островів. У 1964 р. Велика Британія запровадила на Багамах внутрішнє самоврядування. Після 256-річного британського правління 10 липня 1973 року цій острівній країні була надана незалежність.
Головна будівля Коледжу Багамських островів
Нині Багами — символ туристичного раю. Проте через кілька століть люди можуть не побачити цієї унікальної країни. Річ у тім, що острови поступово опускаються у воду. Але мешканці Багамів сподіваються, що ще багато поколінь туристів будуть запитувати одне одного: «А чи були ви на Багамах?»
Жовта квітка - національний символ Багам